Екологічна безпека Миколаївщини під загрозою: ліси на межі зникнення через замінування
Лісівники не можуть обстежити 29 тисяч гектарів лісів через замінування
Миколаївська обласна державна адміністрація оголошує готовність до співпраці. З метою поліпшення управління лісовими ресурсами та сприяння ефективному відновленню лісових насаджень, Миколаївська обласна військова адміністрація підтримує законопроєкт, спрямований на спрощення процедур відновлення лісів.
На минулому тижні Комітет ВРУ з питань екологічної політики розглянув та рекомендував для розгляду Верховній Раді України законопроєкт № 9516 від 20.07.2023 “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо ефективного управління лісами на основі ведення лісового господарства на принципах наближеного до природи лісівництва, адаптованого до кліматичних змін, збереження біорізноманіття в лісах”. Голова парламентського міжфракційного депутатського об’єднання “Відновлення та розвиток лісів України” Олександр Матусевич представив цей проєкт Закону. Комітет рекомендував прийняти законопроєкт за основу.
Георгій Решетілов, перший заступник начальника Миколаївської ОВА розглянувши можливі наслідки цих змін для Миколаївської області, поділився своїми думками щодо важливості спрощення процедур відновлення лісів.
«Сьогодні на території області внаслідок збройної агресії, пожеж, стихійних лих пошкоджено 885 гектарів лісових насаджень. Лісівники не можуть обстежити 29 тисяч гектарів лісів через замінування, а окуповані на Кінбурні ліси сягають 9 тисяч гектар. Тобто, після деокупації й розмінування ця цифра зросте в рази», – підкреслив він.
Георгій Решетілов заявив, що в даний момент відновлення таких лісів не відбувається через необхідність для лісівників пройти складний, витратний та тривалий процес оцінки впливу на навколишнє середовище.
«Ці насадження втратили свої екологічні, захисні функції та потребують відновлення. Після проведення санітарних заходів отримана деревина могла піти на оборону для спорудження фортифікаційних споруд та для забезпечення населення опаленням. Якщо підрахувати, згідно з матеріалами лісовпорядкування в середньому запас деревини в цих насадженнях становить 200 кубічних метрів на 1 гектарі. Це втрачено близько 180 тисяч кубічних метрів деревини. Надалі вони просто впадуть і не принесуть користі ні природі, ні економіці регіону», – зауважив він.
Згідно з висловленням Георгія Решетілова, пошкоджені лісові насадження наразі мають високий ризик загоряння під час періоду підвищеної пожежної небезпеки. Відповідно до нього, спрощення процедур оцінки впливу на довкілля становить можливість збільшення постачання деревини для потреб військових та забезпечення населення дровами без необхідності вирубування здорових дерев.
“Зазначимо, що відповідно до цього законопроєкту запропоновано запровадити оцінку впливу на довкілля на суцільні санітарні рубки для площ понад 10 га, оскільки наразі ОВД проводиться для площ 1 га. Але це має здійснюватися за умови, що факт стихійного лиха буде засвідчений на комісії техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій”, – говориться в повідомленні.
