Наслідки підриву Каховської ГЕС: на півдні України можуть остаточно зникнути природні ліси

Внаслідок екоциду, вчиненому рф, на Херсонщині залило водою 55 тисяч га лісів, з яких 47 тисяч га – це окуповані території. На Миколаївщині повінь накрила майже 3 тисячі гектарів лісових насаджень. Про це повідомили у Південному лісовому офісі.

Фахівці прогнозують короткострокові та довгострокові наслідки підтоплення лісових масивів внаслідок підриву Каховської ГЕС в південному регіоні України. Короткострокові визначаються терміном до пів року.

Серед них – загнивання коренів і загибель дерев внаслідок браку кисню. Погіршення стану дерев різних порід внаслідок масового ураження хворобами та шкідниками. Затоплення загрожує деградацією якості ґрунту та зниженням його родючості, прогнозується поширення ерозійних процесів.

“Вже можна говорити про втрату біорізноманіття в лісах і в суміжних ландшафтах. Унаслідок підтоплення, скоріш за все, загине частина березових і дубових лісів, у тому числі і одні з найбільших дубів-велетнів Херсонщини, що ростуть у Збур’ївському лісництві неподалік від берега Дніпра. Хвойні також мають мало шансів, адже ми спостерігаємо тривале перебування дерев у воді та вологому ґрунті”, – йдеться в повідомленні.

За даними фахівців, при підтопленні тривалістю до 10 днів, гине до 30% лісових насаджень, а при тривалому підтоплені (від 10 до 20 днів) ймовірність загибелі становить до 70%.

Один із наслідків підтоплення – значне підняття рівня ґрунтових вод в усьому південному регіоні України. У наслідок цього можуть остаточно зникнути як залишки природних лісів (літописна Гілея), так і створені в минулому столітті штучні ліси на дніпровських пісках.

Миттєве підняття води після підриву ГЕС не залишило шансів на виживання більшості тварин, які населяли лісові масиви Херсонщини. У Херсонській області постраждали мисливські угіддя загальною площею 27, 5 тисяч гектарів. На території цих мисливських угідь, за аналізом даних останнього державного обліку мисливських тварин за 2021 рік від управління Держлісагентства, чисельність мисливських тварин до початку військових дій орієнтовно становило: копитні – 1059 особин; хутрові – 22085 особин; пернаті – 160 тисяч особин. Дані надані з урахуванням,що підтоплення сталося у сезон масового розмноження.

“Довгострокові наслідки ми почнемо спостерігати через рік часу. Серед них – посилення опустелювання, всихання насаджень у зв’язку із зниженням рівня ґрунтових вод. Загроза екосистемним функціям, які виконують ліси. Це – збереження води, захист ґрунтів від водної та вітрової ерозії, очищення повітря, продукування кисню та поглинання вуглецю. Не виключають фахівці підвищення пожежної небезпеки у зв’язку із зниженням рівня ґрунтових вод у хвойних насадженнях”, – зазначили в Південному лісовому офісі.