ПроисшествияТема дня

"Били прикладами, ногами...", - на Миколаївщині заявили в поліцію на депутата з його оточенням (ВІДЕО)

Постраждалі скаржаться на бездіяльність поліції в цьому випадку

Цей материал також доступний

Наприкінці травня 2022 року в одному з сіл Миколаївщини трапилася кричуща подія за участю депутата (від партії «Наш край») Широківської сільської ради Богдана Дмитровича Кіореско: постраждалі стверджують, що спочатку він на підпитку керував автомобілем, а потім зі своїми товаришами приймав участь в побитті односельців, та й взагалі погрожував їх вбити. Сам же депутат називає всі ці звинувачення клеветою й розповідає свою версію того, що сталося. Але про все — по порядку. Так, дружина одного з постраждалих (Олена Лукайчук) повідомила до редакції «Корабелів.Інфо»:

«22 травня в селі Поляна Снігурівського району трапилась подія, яка не вкладається в голові. Місцевий депутат Кіореско Богдан, який є фермером, користуючись автоматичною зброєю, знаходячись на підпитку, разом зі своїми працівниками в кількості не менше шести чоловік, проїжаючи по вулиці, не впоравшись з керуванням, в’їхали в перешкоду. Після чого «знайшли крайнього» мого чоловіка з його братом, ввірвалися на подвір’я та аргументуючи: «Какова ти х..на поставил бетонную плиту?», погрожуючи їм автоматом, нанесли побої (розрубали голову та поламали ребра). Це вони зробили прикладом та припоном (палкою з металевим наконечником, яку використовують при випасі худоби, — прим. ред.) моєму чоловіку та його брату. Також погрожували їх вбити. Даними героями є: Віталій Номировський (племінник Миколи Номировського, що разом з Богданом Кіореско є співзасновниками фермерського господарства, прим. ред.), Олександр Пономаренко, Анатолій Іванів та «депутат» Богдан Кіореско (раніше чоловік з такими ж ПІБ був судимий за порушення ПДД та за керування автомобілем у нетверезому стані. Щодо першого випадку депутат каже: «Жена выезжала со двора, ударила мою машину», а от другий випадок заперечує — мовляв, то не про нього, — прим. ред.)… На подвір’ї залишились сліди їхнього перебування, патрони. Ось кого ми вибираємо…»

Редакція розпитала щодо подробиць тієї події одного з постраждалих, і ось що розповів Григорій Лукайчук, якому нападники нанесли серйозні тілесні ушкождення:

— Я пив чай, і десь о 17:30 в той день мені подзвонила дружина мого брата — Синюка Анатолія, сповістивши про те, що його приїхав бити Кіореско. Як я потім з’ясував, цей депутат, він же фермер, зі своїми робітниками та родичем Номировським святкували День села та День святого Миколая, напилися та поїхали в поле корів стріляти (коли російські колони відходили, то ці місцеві назбирали зброї та неодноразово погрожували постріляти корів, бо багато людей повиїжджали з села, а коров відпустили, от вони й ходять по всім полям, не тільки по їхнім). Корів тоді на полі не виявилося, а на зворотній дорозі Кіореско, що летів з дружками на Міцубісі, вскочив, як на постамент (його потім іншою машиною стягували звідти) на бетонний блок, що за подвір’ям мого брата стоїть. Толя збирав на городі жуків, коли вони до нього прийшли «розбиратися». Перший раз він втік, і його дружина подзвонила мені…

Я поїхав до будинка брата, а по дорозі бачу: за городами іде Кіореско, вони повертаються і машуть автоматом, щоб я зупинився. Я бачу, що вони п’яні, машу головою «ні». Він кричить: «Буду стрілять!» та кидає магазин в мою машину, попав по даху. Я біля них не зупинився, заїхав у двір до брата. Кіореско заходить, наставляє зброю: «Я буду стрелять!», підходе ближче та каже: «Так, сіли обоє, на коліна!». Я кажу: «Не будемо». Кіореску б’є прикладом у груди, ми падаємо в кормушку для корів, туди ж падає автомат (але у Пономаренка ще була зброя)…

Я став тікати, вони догнали, стали бити, ще й припоном для бичків. Пономаренко тримав мене, я не бачив, хто бив. Тут приїхав син Кіореска (років 20 йому) з товаришами, стали розбороняти, каже мені: «Тікайте, бо вони вас вб’ють» (мого брата вони також били). Тільки як до них пьяних трошки дійшло, що вони коять, тоді лише вони зупинилися… Є свідки того, що відбувалося.

В результаті нападу на нас — у брата (сидить з розбитою губою на першому відео) діагностували струс мозку, в мене — пробита голова, також струс мозку, підозра на перелом ребра

Я не знав, за що вони нас били. Коли трошки всі заспокоїлися, я у Номировського спитав, а він каже: «Всі били — та і я. Ти нам не треба, а брат твій»…

«…Григорію також Кіореско став погрожувати автоматом в обличчя та кинувся битися. Ззаді Номировський наніс прикладом автомату Григорію удар в голову… Іванів наніс удар припоном по голові Григорію, після чого він впав на землю, а вказані особи почали бити ногами. Все це продовжувалося біля 20-ти хвилин в мене на подвір’ї…», — розповідає постраждалий Анатолій Синюк.

Трохи перескочимо з розповіді зведених братів (далі буде), аби дати слово Богдану Кіореско. Він про цю подію розповів нам зовсім інакше:

«Это всё клевета. Мы ехали на машине, а они нас спровоцировали. Мы остановились, сделали им замечание: «Можете своих коров с поля убрать?», а они начали прыгать на нас с палками, мы тогда просто ушли от них. Оружия у нас никакого не было — не знаю, что там за патроны во дворе у них на видео. То, что я пьяный был, — тоже клевета. Откуда у Лукайчука голова разбитая — не знаю. Они много чего могут говорить.

Этот конфликт уже не один год у нас с ними. Я — керівник підприємства, а від цих одноосібників — то корови, то те, то те… То вони судилися за землю… Я не знаю, хто їх побив«.

На питання, чому він не подав заяву до поліції, якщо брати кидалися на нього з палками, Богдан Кіореско відповів, що «посчитал это ненужным».

А ось до побитих братів, що звернулися за допомогою в лікарню, і родичі, і медики поліцію викликали. Щоправда, за словами постраждалого Григорія, правоохоронці приїхали лише опівночі.

— «Корешки» про те, що вони в нас прийняли заяву, нам не дали — сказали прийти наступного дня в чергову частину. А коли ми прийшли, то нас спочатку чотири години протримали — тягнули час, аби не приймати від нас заяв, а потім ще годину писали. Тож коли я повернувся до лікарні, мене виписали «за порушення режиму». Кажу: «Я ж  в поліції був», а вони: «Хто вас туди посилав?», — розповів Григорій Лукайчук.

— Наступного дня нам знову прийшлось поскандалити в поліції: витяги про порушення справи давати нам не хотіли. Дві години ми той витяг вимагали, а вони наче нас не бачать… Зі скандалом ми добилися, дзвонивши на горячу лінію… Відкрили справу по ст.125 ч.1 («Умисне легке тілесне ушкодження»). В документі (хоч ми і казали) поліцейські не написали, що в нападників була зброя. Написали, що їм зручно і як їм зручно.  Написали, що просто «поступила заява про побиття»…

У нас кров у лікарні взяли, чи ми не п’яні були. А ми спитали в поліції — чого ж ви в нападників кров не берете — чекаєте, поки в них все вивітриться? Поліцейські Баштанського району кажуть: «Ми до вас не поїдемо, бо там окупована територія». Де ж нам шукати захисту? Куди звертатися?», — каже Григорій Лукайчук.

«Никто из полиции ко мне до сих пор не обращался, не опрашивал по этой ситуации. Я даже не знал, что на меня заявление написали», — зазначив Богдан Кіореско в розмові з нашою редакторкою 9 червня.

Читайте новини першими

Связанные статьи

6 комментариев

  1. Я в шоке , в такое время мразота мажоров позволяет себе подобное , на фронт , пусть там постреляют !!!!!! К сожалению выход только одни в руки оружие его сейчас достать элементарно и всех этих [censored] вместе с этими продажными ментами в мир иной , другого варианта в этой стране быть не может

  2. Кому война, а кому мать родна. Всякие колхозные муркеты и мажоры почуствовали что война все спишет и решили уже сходу начать устанавливать свои порядки и правила. Такие потом сразу пойдут прислуживать оккупантам. Прокуратура есть этой стране или нет?

  3. Как минимум отловить эту сельскую гопоту, отправить на фронт пусть кровью искупают свои преступления. А после войны судить с учетом заслуг и смягчающих обстоятельств (если такие за время пребывания на фронте найдуться)

  4. Війна на багато речей відкрила очі .Вся гниль вилазить зовні.Такі в Велику Вітчизняну ставали шульцманами,для таких нема ніяких перепон.Хазяї життя ,думають все можна купити.Головне боротись за справедливість,не боятись,на вашій стороні правда,а цей «фурункул»вичавити та зробити висновки ,і мати життєвий досвід.

Добавить комментарий

Ваш адрес email не будет опубликован. Обязательные поля помечены *

Back to top button