"Не були байдужими й інші школи міста". У Корабельному святкували день нарождення Іринки Пантелеймонової
День народження – одне з найкращих свят, воно дарує радість і малому, і дорослому. Квіти, подарунки, повітряні кульки – незамінні атрибути цього яскравого свята — свята дитинства, дружби, любові, доброти і щирості. Адже так важливо показати людині, що вона потрібна, що її цінують.
В школі № 29 вже багато років існує традиція святкувати у класах дні народження. Це здружує дітей, дає їм можливість поспілкуватись… 28 травня
в школі було справжнє свято – день народження нашої Ірини Пантелеймонової.
Ірина навчається у 10 класі. На її долю випало чимало випробувань, і кожного разу ми із завмиранням серця і навіть із здивуванням слідкуємо, як достойно і мужньо дівчина їх долає.
Пройшовши через жахливу пожежу, отримавши страшні опіки всього тіла, вона не здалася і мужньо бореться за своє життя.
Для учнів нашої школи Ірина — приклад того, як треба любити і цінувати життя. Дівчина навчається за індивідуальною формою через стан свого здоров’я з 1 класу. Але Іринка не рідкий гість у нашій школі. Ми — однокласники, і завжди з нетерпінням чекаємо, коли ж до нас завітає ця неймовірно позитивна і добра людина.
У цей день наш 10 клас готувався до приходу Іри особливо. Привід був дуже важливий – день народження. Ми всі разом намалювали вітальні газети, кожен підготував свій подаруночок, багато з яких були зроблені власноруч, хлопці принесли гарні квіти. А учні 11 класу подарували Іринці торбинку з солодощами.
Довгоочікуване чаювання розпочалось після уроків. Тортик з чаєм і улюблена усіма полуниця, яку Іринка з бабусею вирощують самі, прийшлись до смаку всім.
Побажань було багато: здоров’я, щастя, злагоди, кохання, здійснення мрій, вірних друзів. А хлопці з нашого класу читали для іменинниці вітальні вірші.
Привітали Іру і директор школи Лариса Анатоліївна Грицюк, і класний керівник Ольга Костянтинівна Криницька, й інші вчителі школи.
Добрі слова на святі звучали і в адресу ще однієї людини, бабусі Іри Пантелеймонової – Михайлик Олени Іванівни. Адже всі ми розуміємо, що ця жінка – людина неймовірної волі і сили духу. Вже багато років Олена Іванівна допомагає своїй онуці вижити і бути щасливою. Лікарні, операції, сльози болю і радості – все це вони ділять на двох.
Згадали ми і розповідь Олени Іванівни про недавню поїздку Іри у Київ на операції зі вживлення балонів волосся і реконструкції ока. Дались вони не просто, але Іра все витримала. Вона завжди нам каже, що витримає все, щоб тільки бути не гіршою за інших, щоб люди її не цурались. Олена Іванівна розповідала нам про Ірочку і дякувала всім, хто допоміг морально і матеріально перенести операції.
В школі ми збирали кошти на допомогу нашій однокласниці. Не залишились байдужими і інші школи нашого міста. Нажаль, не можемо особисто подякувати всім, багато людей перераховували допомогу на р/р 4405885823484347 – Михайлик Олени Іванівни (бабусі Пантелеймонової Ірини), але хотілося б перерахувати і подякувати хоча б школам, про допомогу яких ми знаємо – це школи № 22, 19, 56, 20, 44, Клуб юних моряків з флотилією. Багато небайдужих людей самі приходили і приносили допомогу для Ірини.
Багато пройдено, не мало ще попереду, але ми впевнені, що разом здолаємо все і наша Іринка буде здоровою і щасливою. Нам кожного разу приємно бачити, як змінюється на краще її зовнішність, як вона стає ближчою до своєї мети. Ми дякуємо всім небайдужим людям, хто допоміг і допомагає Ірі.
В усі часи вміння співчувати і небайдужість до чужого горя роблять людину людиною – давайте залишатися людьми, добро завжди вертається тому, хто його дарує іншим!
Маркелова Марія, учениця 10 класу, президент
учнівського самоврядування ЗОШ № 29
