Слово оживає крізь століття… «Живі скульптури» бачили у Корабельному районі

Напівтемна, холодна келія. За грубим, неотесаним столом виводить вироки Київській Русі інок.
Він працює не покладаючи рук, раз у раз вмочуючи перо в чорнильницю. Від усього його образу мерехтить білим незвичним сяйвом… Преподобний Нестор Літописець за роботою — творить «Повість минулих літ»…

Хіба міг здогадатися старець, що в якомусь там
1997 році, в якійсь небаченій державі з назвою «Україна», будуть кожного року 9 листопада вшановувати його пам’ять — відзначати
День української писемності та мови?

Наша Рідна Перша (Миколаївська школа №1 ім. О.Ольжича – ред.) — невелика частина великої держави, але яка частина! Там, де виховують справжніх патріотів, просто не можуть не звернути увагу на це важливе для кожного українця свято, що нерозривно пов’язане з головним елементом духовності нашого народу — мовою.

Тому одразу після закінчення канікул, 3 листопада, на загальношкільній лінійці оголосили про початок тижня рідної мови. Учні середньої школи мали змогу проявити себе в малюванні — продемонструвати шедеври фольклорного спрямування. Старші школярі шукали натхнення за допомогою іншої Музи — показували таланти починаючих поетів. Яскравим моментом було також проведення Міжнародного конкурсу знавців української мови імені Петра Яцика.

Кінець робочого тижня зовсім не програв у активності насиченим початку й середині. Головною родзинкою п’ятниці стало проведення виставки живих скульптур із промовистою назвою — «Слово оживає крізь століття».

У музейному комплексі зібралися «експонати», які по-справжньому вжилися в роль і постали перед глядачами в образах, звичайно ж, Нестора Літописця (Богдан Москальський, 9-Б клас), Кирила і Мефодія (Штанько Микита, Тацій Андрій, 10-А клас), Дівчини-України (Войхевич Ілона, 9-А клас), Григорія Сковороди (Кирило Равінський, 11 клас), Берегині (Дар’я Сандалова,7-А клас) та Марусі Чурай (Дячук Валерія, 10-Б клас).

Коли відвідувачі нашого маленького музею наближались до «живих скульптур», вони починали розповідати найвідоміші факти із своєї біографії. Учні повинні були відгадати, кого ж саме з видатних людей, що відіграли величезну роль у становленні українського слова, зображують талановиті актори-старшокласники. А допомагали їм у цій нелегкій справі екскурсоводи — я, Кудряшова Вікторія, та моя однокласниця і подруга Олена Димінська, учениці 10-Б класу. Учні швидко і майже безпомилково впізнавали не тільки безпосередньо історичні та літературні постаті, а й старшокласників, які їх представляли.

Хотілось би подякувати за ідею проведення цього чудового заходу учителям кафедри української мови та літератури і побажати їм успіхів у подальшій творчій роботі. Їх задум справді виявився напрочуд продуктивним: кожен з нас, школярів, ще раз освіжив у пам’яті діяння тих видатних українців, завдяки яким у двадцять першому столітті процвітає рідна мова в Рідній школі.

Вікторія Кудряшова,
учениця 10-Б класу МЗОШ №1
імені Олега Ольжича