Через село Лимани (Кисляківка) проходив чумацький шлях, яким чумаки сіль возили
Село розташоване на лівому березі Бузького лиману. Точна дата заснування села Кисляківки не відома, проте достеменно відомо, що село існувало ще у 17 столітті.
Як і багато інших давніх сіл, Кисляківка лежала на найкоротшому чумацькому шляху, яким чумаки возили сіль з Прогноїв у Соляні.
Згаданий шлях пролягав лівим берегом Бузького лиману, біля Кисляківки, Вітовки і на півострів (через територію майбутнього Миколаєва).
Саме на околиці цього села в липні 1709 року залишки шведських військ Карла 12-го та козаків гетьмана Івана Мазепи облаштували укріплений табір для захисту від російських військ під орудою князя Волконського.
Гетьманова балка та Гетьманів курган — лежать в межах села Лимани, на лівому березі Бузького лиману на південь від Руської коси.
Портрет гетьмана І.С. Мазепи
Назва походить від табору гетьмана Івана Мазепи. В 1709 році через село Вітовку і далі до Руської коси пролягав останній шлях Івана Степановича Мазепи.
Пам’ятний хрест встановлений 2014 р у с. Лимани на честь гетьмана Івана Мазепи.
Читайте також:
В Лиманах открыт памятный крест славному гетману Ивану Мазепе (ФОТО)
За час існування Коша Нової Запорізької Січі (1734 — 1775 рр.) на південній її частині існував так званий Кисляківський курінь українського козацтва.
Цей курінь розташовувався на землях сучасного села Лимани.
Власне від Кисляківського коша походить назва села Кисляківка.
Вихідці з Кисляківського куреня ще в 1772 році спорудили в Кисляківці біля балки християнську церкву в ім’я Спаса.
Станом на 1886 у селі Кисляківка, центрі Кисляківської волості Херсонського повіту Херсонської губернії, мешкало 73 особи, налічувалось 19 дворових господарств, існували православна церква та земська станція. За 4½ версти — рибний завод, соляний завод, маяк. За 15 верст — рибний завод. За 26 верст — поштова станція. За 32 версти — постоялий двір.
Стародавній дерев’яний млин на території села
(На превеликий жаль млин — пам’ятка історії зараз у жахливому аварійному стані)
Сучасне село виникло 1956 року злиттям трьох сусідніх сел: Юхимівки, Кисляківки та Свято-Троїцького.
На сільському цвинтарі села Лимани частково збереглися козацькі могили. Могилки над кожним похованням невеликі, подовженої форми.
Козацький хрест на могилі козака Сутули у с. Лимани.
Приналежність згаданих могил до козацьких визначається наявністю кам’яних хрестів своєрідної форми та могильних плит.
Запорожці були талановитими майстрами з виготовлення кам’яних (з дрібнозернистого вапняку) хрестів з карбуванням, котрих налічується біля ста типів.
Серед відомих майстрів з виготовлення кам’яних хрестів на Миколаївщині був Микита Косторіз, різблені ним хрести і досі перебувають у Лиманах.
Герб села Лимани
Мапа гирла ріки Буг та Бузького лиману
Джерела:
1. .Історія міст і сіл УРСР/ Миколаївська обл/ інститут історії академії наук УРСР . Київ 1971 .
2. О.Ф. Ковальова «Та йде чумак дорогою» /Чумацтво на Миколаївщині/ Миколаїв. «Іліон». 2015. (стор 78, 79.)
3. Wikipedia / Вільна українська енциклопедія/.
Нагадуємо, ми писали:
Село Лупарево исчезло на три дня
От «поющего» маяка в Лиманах можно услышать «распевы тибетских буддистов»
Село Лиманы. История и современность. Казацкие могилы по-прежнему смывает в реку
Военная тайна Лупаревой Балки
здесь половина народа не знает что такое чумацький шлях,и млечный путь
Надпись на кресте: "Погребен раб божий Полтавской губернии Золотоношского уезда..." на русском языке - как же так?
Может потому, что умер до 20-х годов прошлого века, до начала первой советской ("скрыпниковской") украинизации?
1838 год это первая половина 18 столетия . . А по-русски потому , что в то время уже было восемь запретов украинского языка .
P.S. Извеняюсь 19 век .
и запретили написать по-украински на могиле в забытом Богом селе на окраине империи? вы серьезно?
Представьте себе , так и было . Все писари , которых в то время было не много ( в том числе и граверы на камне) были на контроле у охранки. Не забывайте , что знаменитого Б. Гринченка ( составителя словаря украинского языка ) посадили на несколько лет только за то , что он распространял книги на украинском языке изданные в Швейцарии .
Известный украинский исследователь украинской словесности Борис Гринченко в российских застенках заболел туберкулезом , от которого впоследствии и умер . Умер только за то , что хотел сохранить украинский язык.
По теме статьи добавлю, что междуречье Днепра и Буга было заселено еще со времен Великого Княжества Литовского . Множество сел имеют древнюю историю основания ,за 390 лет до прихода в наш край мнимых московских "строителей" , которые пришли якобы в "пустыню" и все здесь построили . :-)
дякую, Вікторе. Нехай знають, убогі .
Дуже приємно було взнати таку інформацію про село в якому народився та навчався , мене мабуть ще пам'ятають ,сумно бачити такий стан млина, при моїй молодости казали , що він ще робочий,всім землякам привіт