«Мы исчезли на картах», - волонтер рассказал о селе под Николаевом, где осталось 170 жителей
Маленькая история в большой войне
Волонтер Дмитрий Давиденко рассказал о трагедии села Зеленый Гай (бывшего Витовского района), расположенного примерно в 20 км от Николаева. В селе сейчас остались около 170 жителей.
Маленькую историю в большой войне он изложил на своей странице в «Фейсбук».
«Трагедія села Зелений Гай Миколаївської області сталася 13 березня, коли російські окупанти обстріляли місцеву школу. Після обстрілу військові евакуювали місцевих, які ховались у підвалі школи, а староста прийшов оглянути пошкодження будівлі. В цей момент заклад повторно обстріляли, вже з важкого озброєння. Староста і кілька військових загинули. На місці трагедії залишилась вирва у людський зріст. І понівечені бетонні перекриття.
Картина вщент зруйнованої зеленогайської школи дисонує із спекотним та тихим літнім днем. Навколо ще квітнуть клумби, висаджені вихованцями та вчителями. Літають метелики. І якщо забути, що півгодини тому був черговий обстріл, можна припустити, що війна закінчилась. Але не для жителів Зеленого Гаю.
Їх залишилось приблизно 170 чоловік. У кожного була своя причина відмовитись покидати село. А зараз їх об’єднує одне — ізоляція.
Після смерті старости село майже втратило можливість комунікувати із зовнішнім світом. Влада зайнята війною. Російські снаряди знищили більшість сільськогосподарської техніки. І поля засіяно не всі. Зруйновано половину будинків. Бензинова криза заважає місцевим їздити до Миколаєва. Світла, газу, води в селі немає. На кілька годин в тиждень за допомогою дизельного генератора воду подають жителям із місцевої свердловини.
Магазини не працюють. Товари не підвозять. Жителі харчуються тим, що лишилось в коморах, а також тим, що виростили самі на городах, або що привозять волонтери. Але дуже мало сміливців доїжджає до Зеленого Гаю. Один з фермерів опікується життям громади. Але відчуття пустки та ізоляції — це головне, що можна відчути, приїхавши до села.
Місцевий житель Віктор з сумом каже, що про село забули, і його не існує вже на картах для людей і влади. Це звучить сумно і трагічно. І я не хочу, щоб громада Зеленого Гаю відчувала себе покинутою. Скоро повернусь в це село із продуктами та іншою допомогою. Сподіваюсь, влада Миколаївщини теж знайде способи, як підтримати цих сміливих людей», — написал Дмитрий.
Много не договорок и умачиваний но действительно старосту того очень жаль ..Хороший был человек