З бронежилетами та під обстрілами: як працюють миколаївські водії трамваїв

На міські маршрути у Миколаєві виходять близько 50 тролейбусів і трамваїв, водії перебувають у захисних бронежилетах, знають правила поводження під час обстрілів. Кореспонденти Суспільного проїхались одним з трамвайних маршрутів, поспілкувалися із водійкою та пасажирами.

Надія працює водієм трамваю 18 років. Каже, що отримала інструкцію вдягати бронежилет одразу після оголошення повітряної тривоги. Працює, як і всі колеги, на різних маршрутах. Найбільш небезпечними називає ті, що пролягають через східні райони міста, куди найчастіше прилітають російські снаряди та ракети.

«Напевно, найбільш небезпечними є маршрути №1 (Яхт-клуб – Ш. Балка) чи №6 (Промзона – Центральний ринок), де більше бомблять. Та й бомблять вночі, а ми вже їдемо, дивимось, де і що: може десь розтяжка розірвана, може десь щось з лінією. Ми телефонуємо обов’язково центральному диспетчеру. А якщо вночі щось серйозне було, то нас туди не пускають, поки не перевірять лінію», — розповіла Надія.

Одного разу бачила обстріл, коли була на маршруті.

«Я під’їжджала з 10-ї Воєнної на 3-тю Воєнну, у нас диспетчерська, і було два прильоти в парк і один прильот був, вагон вже стояв, на Володарського в лікарню. Пасажири молодці. Тільки-но я крикнула: «Усім лежати!», вони всі лягли на підлогу. Тим, хто вистрибнув, я сказала присісти біля вагона», — розповіла жінка.

Пасажир трамваю Ігор розповів, що знає, як поводитися у разі небезпеки.

«Ну, якщо під обстрілом, треба лягати на підлогу. Під час поїздки мені не доводилося. Вдома доводилося, на проспекті Миру, вже тричі», — розповів Ігор.

Інша пасажирка Світлана також розповіла, що знає, як поводитися під час обстрілу. Говорить, щодня їздить трамваєм. І не боїться.

«У мене загинув племінник мій. Він загинув в казармі, коли спав. Після цього мені вже не страшно. Тому що загинути можна будь-де і будь-коли», — сказала Світлана.

Після початку повномасштабної війни пасажирів поменшало. Але ті, хто їздять миколаївськими трамваями, тепер ставляться до водіїв з більшою повагою, каже Надія.

«Якщо їздиш на одному й тому ж маршруті, та хоча б кілька днів, тебе всі в обличчя знатимуть, посміхатимуться, махатимуть руками. А зараз, взагалі, люди набагато добрішими стали, згуртованішими, один одному допомагають. Молодці», — сказала Надія.