Підморгніть Купалові! 20 червня у парку "Богоявленський"
Чому козацька громада Миколаєва разом із Вітовсько-Богоявленським товариством так рано цього року вирішили святкувати Івана Купала? Мабуть, за два тижні до купальського свята, а саме суботнім вечором 20 червня Вам не завадило б знайти відповідь на це запитання, зійшовши з маршрутки на зупинці «Типографія» та ввійшовши у ворота парку «Богоявленський».
Насправді ж нічого дивного в такому ранньому святкуванні немає, досить тільки заглянути в григоріанський календар. Адже в день, коли в язичників зацвітає папороть, християни згадують про Іоанна Предтечу, який хрестив Ісуса Христа в ріці Йордан і являвся провісником приходу на землю Сина Божого. І саме 24 червня, а не 7 липня, святому моляться при головних болях, а також за своїх діток.
А якщо говорити все-таки про святкування Івана Купала, то не зайвим буде нагадати, що завдяки нашій козацькій громаді традиції давніх українців гідно пристосувалися до сьогодення. Зрозуміло, що вже мало хто буде пускати віночки на воду або стрибати через вогнище саме в Купальську ніч. Тому святкування розраховано з 16 по 21 годину, і містить як офіційно-концертну, так і обрядову частини.
Свої виступи Вам даруватимуть учні шкіл №1 та №47, творчі колективи Палацу культури «Корабельний» та Кульбакінського БК, учасниками також стануть бібліотеки Корабельного району та Миколаївський обласний осередок національної спілки майстрів народного мистецтва України.
І ще, дівчата, звертаюсь до вас! Не забудьте вбратися, як справжні україночки, адже на вас чекає конкурс на краще вбрання за звання Купалочки!
Тільки коли відспівають «Океаночка» та «Вітовчани», коли всі учасники подарують Вам свої незабутні виступи, Ви зможете відчути силу єднання давніх українців у хороводі «Україна». Ну а далі — все за повір’ями!
Спочатку заплановано обряд сватання: хлопці прикрашатимуть Купала, а дівчата вдягатимуть Марену. Звичайно, після таких оздоб козаки просто вимушені будуть викупити красуню Купальського вечора! А потім дружно вдягнемо на цю «солодку парочку» (Марену та Купала) обрядові віночки (не забувайте про магічну форму – коло!), а старші поприсипають «молодих» пшеницею — на щастя, на благополуччя. Довкруж героїв купальського вечора також водитимуть хороводи. До речі, й Купальське деревце не буде обділене увагою: після прикрашання його стрічками та цукерками молодь навряд чи ловитиме гав – треба ж зривати солодощі «на долю»!
Далі кожен вже розважатиметься, як душа побажає: дівчата, наприклад, матимуть змогу пустити на воду віночок і дочекатися того, до кого ж він припливе. Хлопці ж займатимуться більш серйозною справою – братимуть участь в козацьких змаганнях. Згодом всі разом зможуть пройти через Арку побажань.
А коли посутеніє, саме час запалювати Купальське вогнище. Раніше ватра повинна була бути неодмінно «живою», тобто іскру для неї добували тертям каменя об камінь. І тільки б спробувала тоді якась жінка не вийти до священного вогню! Її одразу ж звинувачували у відьмарстві. А якщо ще й не перестрибне через ватру – ну точно відьма! Бідолашну обливали водою, шмагали кропивою, адже вона начебто не пройшла вогняного «очищення».
Звичайно, стрибати на святі Вас ніхто примушувати не буде, але найчастіше молоді пари зовсім не проти такого обряду: їм кортить перевірити міцність своїх взаємин, а нерозв’язані руки під час стрибка як раз і слугували б непоганим на те підтвердженням.
Кумедно було б «взяти на озброєння» ще й традицію білорусів: цікаво, що відчували б наші дівчата, коли хлопці підхоплювали б їх на руки, наче наречених , та гойдали б над Купальським вогнем? Правильно, чоловіки, не допустіть, щоб через декілька місяців подружнього життя ваша жінка стала відьмою: захистіть її таким чином як слід від чаклунства!
А так як вогонь в цей день начебто «дружить» із водою (недарма ж вогнище запалюють на березі річки!), принесемо стихіям в жертву Марену й Купала. Насамкінець, услід за утопленицею та спаленим спустимо на воду поминальні кошики як знак шани до своїх предків. Не забудьте також посмакувати кулішем та відвідати майстер-класи народних умільців на ярмарку.
Здається, Вам сповна вдасться зануритися в атмосферу Купальського свята. Щоправда, тільки ритуальні безчинства не творитимемо, як наші предки: де це бачено в 21 столітті, щоб у сусідів крали вози, підпирали їм двері чимось важкеньким чи влаштовували у дворі справжній «біг з перешкодами»? Ех, чого тільки не придумували давні українці, щоб виправдати своє бешкетування! Але ж ми не копіюємо своїх предків, а переймаємо від них усе найкраще, ми справді відроджуємо традиції… Словом, миколаївці, козацька громада вашого міста вже зачекалась на вас! Не знехтуйте черговою козацькою цікавинкою, підморгніть Купалові!
За матеріалами Вікторії Кудряшової