"Ніка-Тера" плюс фірташізація доріг України

Пам’ятаєте, нещодавно державний бюджет терміново відремонтував дорогу до тернопільського села Синків за 64 мільйони? Тоді прямо в обґрунтуванні закупівлі написали, в селі ось-ось відкриється тепличний комплекс і по трасі вантажівки пустять, тому треба терміново латати, бо не витримає. Звісно, з новою дорогою щастить не кожній тепличці – в даному випадку це був комплекс Дмитра Фірташа.

Однак, схоже, не тільки помідори у нас справляють такий цікавий вплив на географію дорожніх ремонтів.

За останні кілька місяців «Наші Гроші» досить часто повідомляли про багатомільйонні тендери на ремонт доріг в Миколаївській області. То тут 120 мільйонів, то там 160. Знаючи, що в країні з її хронічною нестачею коштів таке щастя, як сотні мільйонів на дороги, просто так припадає нечасто, ми перевірили усі закупівлі на дорожньо-ремонтні роботи, що їх провели на Миколаївщині та довколишніх регіонах за останні чотири роки (тобто з часу існування сайту «Вісника державних закупівель»). Здається, ми знайшли відправну точку покращення: кошти на ремонти доріг почали сипатися рівно рік тому – коли Дмитро Фірташ купив під Миколаєвом портовий термінал «Ніка-Тера».

Про те, що Group DF Дмитра Фірташа отримала контроль над ЗАТ «Морський спеціалізований порт «Ніка-Тера» стало відомо наприкінці вересня 2011 року. Порт спеціалізувався на перевалці добрив і хімічних речовин, тож виробнику добрив він необхідний як повітря. Одразу по тому Фірташ заявив, що збирається нарощувати потужності хімічної монополії – в заводи інвестувати понад мільярд, а пропускну здатність «Ніка-Тери» підняти у п’ять разів. Цілком резонно при цьому зазначив – якщо збільшиться навантаження на порт, то збільшиться навантаження й на транспортні шляхи:

«Якщо ці вантажі підуть – що буде з містом і з дорогами? … Давайте разом з вами зробимо робочу групу, в котрій ми вирішимо всі ці питання і підемо разом в Кабінет Міністрів переконувати, що інфраструктуру треба зробити», – переконував владу Фірташ і навіть сказав, що готовий вкласти в це свої гроші.

Але, цілком можливо, чіпати власну кишеню не доведеться – за рік держава профінансувала ремонт магістральних доріг, якими гасатимуть фури від заводів Дмитра Васильовича до порту Дмитра Васильовича, майже на 2 мільярди.

Сумнівів у тому, що «покращення вже сьогодні» на дороги Миколаївщини приніс саме Фірташ – практично немає. Принаймні про це свідчать цифри.

З весни 2008 по кінець вересня 2011 р. на всі миколаївські дороги держава витратила 473 млн грн. Такий собі дріб’язок у розмірі 150 мільйонів на рік. При цьому магістральні дороги в області майже не ремонтували: латали вулиці у містах і селах, дороги поміж селами, коротше кажучи – по дріб’язку в основному.

Натомість упродовж останнього року, з тих пір як Group DF зайшов у Миколаїв, на місцеві дороги уже виділили 1,72 млрд грн. Тобто за один рік – у три з половиною рази більше, аніж за попередні три роки. Та й ремонтувати стали зовсім з іншим прицілом – із вищезазначених коштів 1,70 млрд грн., тобто майже вся сума, пішла на дороги національного на міжнародного значення. Дороги, котрі одним кінцем виходять із Миколаєва, а другим – чітко вимальовують промислову географію Дмитра Васильовича.

Ось фінансова карта доріг.

Тут зображено 384 млн грн. на ремонт траси Н-14 Олександрівка – Кіровоград – Миколаїв в напрямку черкаського «Азоту» Фірташа (240 млн грн. на ділянку в Миколаївській області і 144 млн грн. в Кіровоградській)

Ще 614 млн грн. пішло на ремонт траси Одеса-Новоазовськ (327 млн грн. в Миколаївській і 287 млн грн. в Херсонській області). При чому латали дорогу саме на відрізку від Миколаєва до Херсона, звідки йде поворот на Крим, де знаходяться ще два заводи Фірташа – «Кримський титан» в Армянську і Кримський содовий завод в Красноперекопську.

А найбільшу загалом суму – 802 млн грн. – виділили на дорогу Ульяновка-Миколаїв (680 млн грн. на ремонт в Миколаївській області і 122 млн грн. в Кіровоградській). Дорога ця не веде безпосередньо до якогось заводу, але вона з’єднує Миколаїв з потужним транспортним коридором від Києва до Одеси.

Ну і суто для повноти картини ми зобразили на карті 59 млн грн. на ремонт траси Н-11 Дніпропетровськ – Миколаїв (через Кривий Ріг). Ця мізерна цифра, на наш погляд, чудово ілюструє відсутність активів Фірташа в Дніпропетровській області.

До чого ми все це пишемо. Зовсім не до того, що б сказати – ні, не ремонтуйте дороги. А до того, що порти в Миколаєві не рік тому з’явилися, і багатотонні вантажівки не перший рік у тому напрямку дороги розбивають, как, к примеру, в Корабельном районе. Але ремонтом цих доріг влада перейнялася лише тоді, коли це стало вигідно конкретному олігарху. То лишається сподіватися лише на те, що з часом Дмитро Васильович вирішить організувати якесь виробництво у кожній області – може тоді у нас у всіх відремонтують дороги?

 Леся Іванова, «Наші Гроші»