Навантаження на бізнес

Уже з 1 липня чинні касові апарати можуть опинитися поза законом. За їхнє використання почнуть штрафувати. Середня ціна нового пристрою – 2 тисячі гривень. «Легальними» вони можуть стати лише з модемом, який передаватиме фінансову звітність у Міндоходів в онлайн-режимі. Інший, але дорожчий варіант – апарат із вбудованим модемом, ціна якого вже 2,5 тисячі гривень.

«Попередньо, ці модеми коштуватимуть близько тисячі гривень – це певне навантаження на приватних підприємців і на малий та середній бізнес. І 300 гривень десь коштуватиме обслуговування цього модема», –  каже ТВі приватний підприємець Едуард Орлов.

Уже з 1 липня чинні касові апарати можуть опинитися поза законом.

Незважаючи на те, що обладнати модемом старий касовий апарат обійдеться дешевше, ніж купити новий, для більшості моделей модеми ще не пройшли сертифікацію та їх ще не внесено до офіційного переліку реєстраторів розрахункових операцій. Відтак більшості підприємців доведеться купувати дорожчі пристрої.

Вже з 1 липня за відсутність нової системи передбачено штраф – 190 гривень.

Хто на цьому зароблятиме?

Обслуговування одного касового апарата коштуватиме підприємцеві 100 гривень щомісяця. При цьому 30 гривень зі 100 – це вартість послуги з передавання електронних даних до податкової, так званий технічний “екваєринг”.

Монопольне право надавати таку послугу з легкої руки Національного банку без жодного тендеру отримали два підприємства – Interplat та «Укркарт». Множимо 30 гривень щомісяця на кількість усіх суб’єктів господарювання з касовими апаратами – це 280 тисяч. Виходить, дві фірми, які непрозоро найняла держава, зароблятимуть близько 9 мільйонів гривень щомісяця. На рік – 110 мільйонів!

Кому ж податківці та Нацбанк могли віддати право стільки заробляти та ще й так довірливо, що навіть тендера не проводили? Хто матиме доступ до всієї інформації про діяльність двох сотень тисяч українських підприємців у скрутний час?

Виходить, дві фірми, які непрозоро найняла держава, зароблятимуть близько 110 мільйонів на рік!

За інформацією видання «Дзеркало тижня», принаймні одну із двох найнятих фірм – ТОВ Interplat – слід пов’язувати з міністром агрополітики Миколою Присяжнюком.

Розслідування свідчить, що їхньою точкою перетину є товариство з обмеженою відповідальністю «Малинівський склозавод», де міністр через підставні офшори є бенефіціаром. Офшорне обличчя Малинівського склозаводу – це кіпрська “прокладка” Sycon Holdings. І вона ж – серед засновників Interplat, фірми, яку найняв Нацбанк для фіксації всіх трансакцій.

Микола Присяжнюк – людина з близького оточення президента. Вони познайомилися ще наприкінці 80-х в Єнакієвому, на виробничому об’єднанні “Орджонікідзевугілля”, де Віктор Янукович працював директором автобази. Присяжнюк тоді був головним технологом із будівництва. Миколу Присяжнюка вважають чиновником-бізнесменом з найближчої орбіти «сім’ї». Можливо, це пояснює, чому для нагляду за підприємцями було обрано саме ці фірми.

«Вас туди не пустять»

Ореол таємничості посилюється тим фактом, що на сайті Interplat відсутня будь-яка інформація про фізичну чи юридичну адресу.

Зате реальну київську адресу має друга фірма, «Укркарт». Вона базується у приміщенні науково-дослідного інституту ВНДІХІМПРОЕКТ, до того ж під ретельною охороною.

Журналістів ТВі всередину приміщення не впустили. «Ви туди не зайдете, вас туди не пустять», – заявив чоловік на вході.

До моменту виходу матеріалу на інтерв’ю теж не погодилися.

«Керівництво зараз на переговорах, я такої інформації надавати не можу, доки керівник не повернеться», – заявили ТВі по телефону.

Прогноз: буде «тінь»

Експерти кажуть, що нова система робить бізнес інформаційно вразливішим. Залучення до схеми комерційних структур, на кшталт «Укркарт» та Interplat, ставить під удар конфіденційність фінансової звітності та комерційну таємницю.

«Ніхто не відміняв у нашій державі рейдерських захоплень, ніхто не відміняв зацікавленості владних структур різноплановими бізнесами. І яким чином можуть використати цю інформацію – про це ми можемо лише здогадуватися і прогнозувати», – каже голова громадської організації «Союз захисту підприємництва» Сергій Доротич.

Яким чином можуть використати цю інформацію – ми можемо лише здогадуватися і прогнозувати

Підприємці прогнозують, що зусилля податківців можуть спричинити зворотній ефект – перехід у “чорний сектор”.

«Краще б вони контролювали несанкціоновану торгівлю, котра кимось «кришується» і сьогодні існує… Може, якась частина піде у «тінь» додатково, тому що це ускладнення процедури тільки підштовхує когось, аби відійти в «тінь», – каже приватний підприємець Олександр Красовський.

Непрозорість запровадження «касової реформи» вкотре нагадує спробу легалізувати корупційну схему у вищих ешелонах влади та черговий спосіб залізти в кишеню до малого та середнього бізнесу.

Телеканал ТВі