Историк Виктор Мных продолжает рассказывать про топонимы Корабельного района города Николаева. На своей странице в Facebook он поделился историей возникновения давней и полузабытой, но по-прежнему называемой коренными жителями «желтой» дороги:
«На території історичної частини Вітовки знаходиться давній і напів-забутий топонім, який корінні мешканці Вітовки й досі називають жовтою дорогою.
У другій половині 19 ст. (1869 р.) Богоявленська громада окрім саду та каменоломні, володіла також двома рибними ставками, які здавала в оренду селянам, охочим розводити рибу. Ставки знаходилися у Павловій балці. Балка була розділена греблями, а ставки наповнювалися водою із джерел, котрі існують і досі, як також і невеличке озерце. Біля каменоломні та ставків, понад берегом лиману пролягала так звана жовта дорога, яка збереглася й досі. Цікавим є походження назви цієї дороги.
За версією старожилів, жовтою її назвали тому, що дорогу підсипали жовтою жерствою — відходами видобування каменю-черепашнику. Робили це для того, щоб волам було легше тягнути вози по піщаному ґрунті. Тверда основа була потрібна для того, щоб колеса навантажених важким каменем возів не загрузали у піску.
Фото Google maps. На жовту дорогу вказує помаранчева стрілка
Дякую. Буду знати.