«Колодія величаймо — весну зустрічаймо!» — 25 лютого у Бібліотека 18 в Корабельному відбулося родинне свято з читачами бібліотеки.
Свято Колодія — одне з православних свят, яке сягає доби Трипільської культури. Це низка обрядових дійств на честь пробудження природи. В прадавньому розумінні Колодій — це маленький Сонце — Божич, який уже підріс і набрався сил розкручувати Сонячне Коло, тобто став Коло-Дієм. Це суто українське свято, якому немає аналогів у інших народів. Свято супроводжується обрядами, пов’язаними із проводами Зими і зустріччю Весни і тому на родинному святі у бібліотеці згадали про православне свято «Стрітення», яке ми святкуємо 15 лютого.
Дівчата, продемонстрували символічну зустріч Зими і Весни, коли між ними відбувався двобій, намагаючись довести, що красуня Весна перемогла і ми дочекались останнього зимового тижня, в який святкуємо свято Колодія або Українські Масниці.
«Всіх млинцями пригощаймо,
Красну Весну зустрічаймо!»
Смачні млинці з варенням, що приготували мами та бабусі, танці, співи, закликання пташок, чудовий танець Зими і Весни!
В Україні в усі часи головним обрядом Масниці були «Колодки». Сонячну ознаку Колодія, як символ продовження роду — маленьку вербову колодочку, перев’язану стрічками, дівчата прикріпляли своїм хлопцям, які ще не одружились — «Не жинився єси, то колодку носи!»
Традиційним завершенням свята було спалювання опудала Зими Мари, яке було виготовлено власноруч заздалегіть і стало головним символічним обрядовим елементом свята, що зимволізувало проводи холодів і народження Весни та нового життя.
«Ой, весна, весна, ой весна-красна,
Що ж ти нам весна-красна принесла?
Принесла я вам ясне Сонечко,
Ясне сонечко у віконечко!»
Головний бібліотекар бібліотеки
Лилия Полковниченко
Праздники это конечно хорошо, но почему здесь до сих пор ни слуху ни духу, о ребёнке из 40 школы?
Действительно спалили
Лижешь Сене? Молодец.