Маргаринова параноя мера Сєнкевича. Чому поліція наслідує «попередників»?

06.06.2019 року відбувалась сесія Миколаївської міської ради, на яку запланувала прийти активна громадськість та спитати з мера Сєнкевича О.Ф. за «Маргариновий скандал» та розпил сотні мільйонів на «реконструкцію» пл. Соборної.

У Олександра Федоровича розвилася вже параноя, що його хочуть щиро нагодувати неякісним маргарином, яким годували у школах дітей міста. Тому мерія перед сесією звернулася з невинним листом до поліції начебто з проханням забезпечити громадський порядок. А усно мабуть наказала влаштовувати обшуки та вилучати продукти харчування. По-перше мер не має права керувати поліцією, поліція винна керуватися виключно Конституцією, законами та поважати права громадян. По-друге мер та поліція не мають права обмежувати доступ містян, у їх власність — будівлю мерії та на відкриті засідання міської ради. По-третє поліція не має право влаштовувати незаконні «особистий огляд і огляд речей особи», які чітко регламентуються законодавством і забороняти тим громадянам, які знають свої конституційні права та відстоюють їх, доступ у міську раду.

Перед сесією поліція почала повальні, протизаконні «особисті огляди і огляди речей особи» всіх, хто входив у будівлю та додатково на вході в сесійну залу. Тим хто відмовлявся від беззаконня намагалися заборонити вхід. Але громадяни давно не дурні, але без скандалів не обійшлося. Чомусь особливо шукали маргарин, хоча продукти харчування аж ніяк не входять до переліку небезпечних та заборонених предметів. Окрім того часто спостерігається, як депутати масово заходять з їжею у сесійну залу. І зараз чомусь поліція з охоронними структурами (що тих, що тих цього разу було просто нечувано багато) пропускала без огляду депутатів з об’ємними сумками, а пересічних просто пресувала. Це при тому, що якраз серед депутатів є представники, які вже «попадалися» на носінні вогнепальної зброї під час сесій. Також саме серед депутатів є особи схильні до порушення закону та навіть, що наразі знаходяться під слідством.

Закон не один для всіх???

Я от, правда з скандалом та нервами відстояв свої права й поділюся деякими знаннями.

«Поверхнева перевірка» – візуальний огляд особи/речей особи, яка не підозрюється у вчиненні адміністративного/кримінального правопорушення, проте існує достатньо підстав вважати, що вона має при собі річ, обіг якої заборонено чи обмежено, або становить загрозу життю чи здоров’ю такої особи або інших осіб (ст. 34 ЗУ «Про Національну поліцію»);
«Особистий огляд і огляд речей особи» – застосовується до особи, щодо якої є відомості про вчинення нею адміністративного правопорушення або затриманої за його вчинення (наприклад, огляд перед поміщенням до кімнати для затриманих і доставлених (КЗД) (ст. 264 Кодексу України про адміністративні правопорушення, далі – КУпАП).

Підставами для проведення особистого огляду і огляду речей особи можуть бути:
1) особа вчинила або вчиняє адміністративне правопорушення;
2) особа має характерні ознаки правопорушення на тілі, одязі тощо;
3) третя особа вказала, що конкретна особа вчинила правопорушення;
4) наявне орієнтування на особу, яка вчинила правопорушення.

У будь-якому випадку, перед застосуванням превентивного заходу «поліція зобов’язана повідомити особі про причини застосування до неї превентивних заходів, а також довести до її відома нормативно-правові акти, на підставі яких застосовуються такі заходи» (ч. 3 ст. 31 ЗУ «Про Національну поліцію»), тобто роз’яснити порядок проведення огляду/поверхневої перевірки, а також права особи при його здійсненні.

Дуже гарно всі ці моменти роз’яснюються у дописі на правозахисному сайті:

Особистий огляд та поверхнева перевірка: експертний аналіз

Що вийшло у цій царині в будівлі міської ради, дивиться ВІДЕО. Активісти були праві. Не були б правими були б затримані та на них (на мене в тому числі) було б складено протокол.:

Попередній допис по темі:

«Тітушки» в поліцейській формі на службі у «чорної» готівки?

Ідеолог українського націоналізму Ярослав Стецько: «Наша революція – всенародна, йдемо з народом, який тісно поєднує справу соціяльного визволення із національною незалежністю».

Голова ГО «Комунальна самооборона» Дерев’янко Ігор