"Він для нас був усім": рідним загиблого від ворожого обстрілу в Корабельному районі потрібна допомога

«Саша був чудовою людиною: доброю, веселою, життєрадісною, цікавим співрозмовником, спокійним, розумним… Він завжди міг допомогти, підтримати в складній ситуації», — кажуть друзі про загиблого вчора мешканця Корабельного району, працівника підприємства, над яким під час обстрілу російськими військами розірвалася одна з ворожих ракет.

«30 серпня, після чергових обстрілів Миколаєва, поліцейські задокументували пошкодження об’єктів інфраструктури. Внаслідок вибухів загинув 48-річний чоловік», — сказано у зведенні поліції.

За цими рядками стоять глибока скорбота та неймовірний біль втрати, що переповнюють серця рідних та близьких Олександра Олександровича О., без якого залишилися любляча дружина, троє дочок (молодшій ​​з яких – 7 років), син, який захищає Україну на фронті, двоє маленьких онуків, а також мати загиблого, яка проживає під постійними обстрілами в селі Лимани.

Олександр А. (у червні йому виповнилося 48 років) був неймовірно працелюбною людиною, все життя працював, вкладаючи душу в будь-яку справу, за яку брався.

— Він був столяр за освітою, а за свої 28 років стажу встиг попрацювати і на МГЗ у розпліднику для собак, і ріелтором, і багато років — начальником варти на «Ніка-Тері», звідки був змушений піти через проблеми зі спиною… У сезони він підробляв покосами трави. З початком війни з роботою стало туго, але його як хорошого фахівця взяли в одну з фірм, які працюють на території місцевого підприємства, — розповідає середня дочка Олександра — Юлія, яка не уявляє тепер, як їм жити без свого любимого татуся.

Нагадаємо, ми писали:
Ракетно-артиллерийский удар: в Корабельном районе погиб работник предприятия

— Тато працював, коли почався обстріл. Воно розірвалося в повітрі, почало сипати… Прострелило й газові балони біля робочого обладнання (на щастя, вони не вибухнули, — я сама була потім на місці трагедії, бачила на власні очі). Декілька людей встигли сховатися, а мого батька наздогнав уламок, який потрапив у бетонний блок і відрекошетив йому прямо в сонну артерію. Медики кажуть, смерть настала протягом 40 секунд…

Всі ми шалено любили тата, він для нас був усім. З мамою вони прожили душу в душу 25 років. Вона під час війни була змушена виїхати до Німеччини, щоб уберегти від постійних обстрілів молодшу дочку, і зараз їде звідти додому, щоб встигнути на похорон. А брат, який зараз воює за Україну, не має навіть такої можливості, — розповіла дочка загиблого Юлія (мама малечі — онуки Олександра), на чиї крихкі плечі лягла зараз організація похорону батька.

Сім’ї загиблого дуже важко без підтримки небайдужих людей.

— Мама через війну залишилася без роботи, і їй тепер самій треба утримувати молодшу доньку, зараз на них двох чекає недешева дорога до Миколаєва. Та й ритуальні послуги зараз дорогі… Ми будемо дуже вдячні кожному, хто відгукнеться на наше прохання про допомогу, – каже Юлія.

Допомогти сім’ї Олександра А. можна, перерахувавши будь-яку посильну суму на карту його дочки:

4441 1144 1431 1926 (Бардівська Юлія Олександрівна).

Не залишайтеся байдужими до чужого горя, адже тільки разом ми – сила.