"Підтримуємо наше село хоть трішки", - мешканці с. Шевченкове організували добровольчий батальйон

Село Шевченкове, що на межі Миколаївської та Херсонської областей, знаходиться під постійними обстрілами окупантів. Чоловіки, які залишились у селі, організували добровольчий батальйон: вони гасять пожежі, ремонтують водопроводи, підключають світло та розвозять гуманітарну допомогу.

Селище обстрілюють з артилерії, яку війська російської федерації розміщують в Херсонській області. У Шевченковому внаслідок обстрілів виникають пожежі: горять будинки, поля та склади.

«Ми підтримуємо наше село хоть трішки. Коли прильоти сильні, то буває по дві-три пожежі в день. Виїжджаємо в села Шевченкове, Луч, Котляреве. Два дні — тихо, два дні — бомблять», — розповів «Суспільному» житель села Шевченкове Віталій Варяниця.

Чоловік розповідає, що організували з друзями добровольчий батальйон, аби допомагати тим, хто залишився, та рятували села.

«Нас тут добровольців — п’ятеро людей. Пожежну машину взяли в селищі Луч. Вона там стояла під завалами. Ми трохи її відновили. Волонтери дали форму. Так і їздимо. Пальне теж дають волонтери. Коли сильні прильоти, коли бомблять, то волонтери телефонують та кажуть, що не можуть доїхати. Ми сідаємо на свої машини та забираємо з Миколаєва. Так само людей возимо на своїх машинах», — розповів Віталій Варяниця.

Доводиться ремонтувати водопроводи. Олександр згадує, як під час роботи почався обстріл.

«Прорвало водопровід у нас у селі. Ми з хлопцями поїхали ремонтувати. Викопали яму екскаватором та знайшли трубу, де прорвало. Я поліз туди ставити заглушку. Почало прилітати. По одному будинку прилітало, по другому. Дахи зламало. Я сидів весь час у ямі», — каже Олександр Романцевич.

Внаслідок обстрілів вщент згоріло приміщення, в якому зберігалась гуманітарна допомога. Олександр Мітін розповідає, що пожежа розпочалась вночі.

«О першій годині ночі зателефонував Віталій і сказав, що треба гасити. Ми як прибігли, то вже не було, що рятувати. Все вже повністю згоріло, тільки стояли і дивились, аби вогонь не розповсюджувався», — розповідає Олександр Мітін.

Внаслідок вибухів пошкоджена будівля школи. В приміщенні повилітали усі вікна та двері, значних руйнувань зазнав кабінет директора.

Повністю зруйноване приміщення місцевого магазину. Власник Олександр розповідає, що відновлювати вже нічого.

«Це було таке привітання з 9 травня. Це 9 травня рано-вранці сталося. О 6:00, напевно, десь був обстріл. Була частина даху пошкоджена трохи раніше, а основна частина — 9 травня. Ми приїжджали, хотіли трохи відремонтувати, а 9 травня нам показали, що ремонтувати поки нічого. Приміщення зруйноване. Буде перемога — все відновимо», — каже Олександр Степаненко.

Будинок чоловіка також зазнав руйнувань.

«Якраз такий район в нас, я живу на краю села, то теж постраждав одним із перших. Дах поки що є на будинку. А так, то у двір і коло двору вже прилітало близько п’яти разів. Багато пошкоджень: немає вікон, немає дверей, паркан пошкоджений, сарай», — розповів Олександр Степаненко.

У селі залишилось майже 500 людей. Світлана одна із тих, хто не хоче покидати домівку. Чекає на перемогу.

«Людей немає, майже немає. Ну так, як на війні живемо. Всього вистачає. Нам і пайки дають. Все є. Дякую волонтерам, що вони нас забезпечують. Ми майже нічого не потребуємо. Єдине чого не вистачає — це тиші та миру, і щоб усі повертались додому», — каже Світлана Башкова.

Представників місцевої влади в селі не залишилось, тому чоловіки організовуються самостійно. Допомагають поліцейський та священник.