"Генетичний код нації": школярі в Корабельному районі зустрілися з мамою загиблого героя

Учні старших класів школи №29, розташованій в Корабельному районі, провели зустріч з мамою героя, що захищав цілісність нашої держави. Про це повідомляє аміністрація навчального закладу:

«Хто, якщо не я!». Відбулася зустріч учнів Миколаївської ЗОШ І-ІІІ ступенів №29 з мамою загиблого воїна АТО Максима Алдошина. Герої не вмирають… Ця істина буде жити доти, допоки ми їх пам’ятатимемо.

В історії Миколаєва є свої сумні сторінки, одна з них пов’язана із загибеллю славного сина свого народу — Максима Алдошина. Мужність, героїзм та самопожертва багатьох воїнів-українців, які відстоюють незалежність своєї Батьківщини в зоні проведення антитерористичної операції, об залізну стійкість яких в безсилій люті розбиваються атаки терористів.

13 жовтня старшокласники Миколаївської ЗОШ №29 мали змогу послухати, поспілкуватися з мамою справжнього героя – Алдошиною Іриною Анатоліївною, яку запросили на захід, присвячений Дню Захисників України.

Наш земляк, Алдошин Максим Олександрович був серед перших, хто встав на захист України від зовнішньої агресії, її суверенітету та територіальної цілісності. Його метою в житті була служба в армії, тому після закінчення політехнічного технікуму він в 2010 році вступає до Луганського університету, а після того, як перейшов на V курс, за контрактом йде до Збройних Сил. Вчився добре, був принциповим і не шукав легких шляхів у навчанні. Та драматичні події початку 2014 року внесли свої корективи в життєві плани. Молодий, амбіційний, щирий, відвертий… Йому б ще жити і жити… Не судилося… Страшна війна забрала у матері найдорожче — сина…

Дітей дуже вразили слова молодого патріота: Після запитання «Хто бажає?» — першим вийшов із шеренги. «Хто, якщо не я?!»

Сльози на очах учнів, сумні зітхання, вони почули і усвідомили усю правду і глибину переживань. Ірина Анатоліївна то замовкала, то починала знову, адже питань було дуже багато. Усі присутні розуміли, як важко матері згадувати свого сина, але жінка мужньо трималась, іноді витираючи непрохані сльози.

Трагічний випадок стався 7 серпня 2014 року в районі м. Амвросіївка Донецької області. Неподалік залізничного мосту автомобіль потрапив під обстріл бандитів з лісосмуги з обох сторін дороги. Максим Алдошин, незважаючи на важке поранення, намагався від’їхати з місця обстрілу, при цьому декілька разів втрачав свідомість. Від втрати крові він помер у машині, дорогою до госпіталю.

На жаль, смерть забирає в першу чергу найкращих, найсміливіших, найхоробріших. В пам’яті всіх, хто знав Максима, він назавжди залишиться людиною веселою, доброю, небайдужою до проблем інших».

Біля Миколаївського політехнічного коледжу посаджені калини та дубова алея, названа в честь випускника. Указом Президента України від 08.09.2014 № 708/2014 «Про відзначення державними нагородами України» за особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України було нагороджено орденом «За мужність» ІІІ ступеня Алдошина Максима Олександровича (посмертно).

Ірина Анатоліївна показала нагороди та відзнаки загиблого сина, розповіла, за які заслуги перед народом України він їх отримав. Учні мали змогу переглянути альбом із світлинами маленького Максима та спостерігати за тим, як він зростав та мужнів. Наприкінці зустрічі учні вшанували хвилиною мовчання пам’ять про Максима Алдошина.

«Зустріч наближалася до завершення… Директор нашої школи Грицюк Лариса Анатоліївна подякувала маму, що вона народила і виховала справжнього героя, генетичний код нації. Завдяки таким хлопцям ми зараз можемо навчатися, не чуючи пострілів автоматів, наближаючи перемогу.

Наші діти щасливі. А що для них — щастя? Як вони його розуміють? Із словами вдячності, обіймаючи маму мужнього захисника, діти проговорювали «Своє омріяне щастя», даруючи троянди.

Ця зустріч надовго залишиться у пам’яті усіх присутніх, адже Максим був і є прикладом для наслідуванням. Вічна Слава Героям-захисникам!!!», — йдеться в повідомленні.