"Голенькие спите или переодеваетесь?": Проводники и полиция не помогли девушкам, к которым приставал попутчик

К девушкам, которые ехали поездом Львов-Мариуполь, цеплялся попутчик, однако на их жалобы вяло отреагировали проводница, начальник поезда и наряд полицейских, которых потом пришлось вызвать на помощь.

Об этом в Facebook написала пользователь Екатерина Стельмащук, которая и оказалась в затруднительном положении в поезде.

Она с подругой и еще одна девушка сели на поезд во Львове, где их попутчиком оказался человек, который едва ли не сразу поинтересовался: «Девачки, вы голенькие спите или переодеваетесь?». Мол, он это «так просто спрасил, шо тут такова».

По просьбе успокоить пассажира и на призывы утихомирить его поведение в пьяном состоянии, не отреагировали ни проводница поезда, которая разводила руками, ни начальник поезда, ни полиция. А потом девушка проснулась от того, что мужчина схватил ее за руку со словами: «Ну что, принцесска, спишь или не спишь?»…

«Я бужу провідниць і, напевне, весь вагон калатанням по дверях з тією ж вимогою — виселити того тіпа, або переселити мене.
І тут підходить до нас дівчина з мого купе.
-Мені теж страшно, — каже вона. — Мені реально вперше страшно вийти в туалет. Мужик явний неадекват і я не хочу з ним їхати.
— Я його перехоплю і з ним поговорю. Ну не можу я його зняти з рейсу.
— Але ви можете.
— У мене немає такого права і у нього куплений квиток.
— В вагоні можна розпивати спиртні напої?
— нє.
— причина номер раз. Пасажир повинен дотримуватись порядку і не заважати іншим пасажирам?
— Ну да.
— Причина номер два.
— Ідіть в купе, я з ним поговорю.
— Ця сама ситуація повторюється двічі. Ви розумієте, шо це рух по колу, якого ніхто не хоче?
— Говоріть тихіше, в купе люди сплять.
— Я тільки за, щоб всі спали в цьому купе. Включаючи нас…», — рассказала Екатерина.

История закончилась тем, что двух девушек всё же переселили в другое купе. «З криком, матами, поліцією і тремтячими руками».

«Прийшли поліцейські і я не побачила нічого, шо б мало бути в даній ситуації. Ні розмови з нами, що сталося, ні нормального представлення хто вони, нічого протокольного. Вони, -вніманіє! — запитали про те, шо відбувається того тіпа, який тільки те й робив, що обзивав мене «малолєтней істєрічкай», «борзой девкой», «психичкай», і «нєуравнавєшеннай казой» і тд, шо це я «правацирую всю ету сітуацию сваімі малалєтнімі амбіциямі», і шо він мене «і пальцем нє каснулся».

-Брехня! — сказала я.
-Брехня! — підтвердила дівчина.

Починаю розказувати що сталось, і це було дуже складно через ор того тіпа шо він така бубачька і нічьо не здєлал.

-Ви бачите ситуацію, ви бачите в якому стані цей…пасажир. У вас є всі підстави зняти його з потягу. Чому ви це не робите? Чому ви не фіксуєте звернення?

-Ну які підстави? У нього квиток і він такий же пасажир як і ви, — каже один із поліцейських, прямуючи до виходу…»

Третьей девушке из того купе пришлось ехать с дебоширом почти до конечной.

«Мовчання узаконює зло, але немовчання приводить в глухий кут. Я не знаю, що з цього гірше», — резюмировала автор сообщения.