У Обласній інспекції по охороні пам’яток історії та культури Миколаївської області занепокоєні можливою ліквідацією підрозділу. 3 березня стало відомо про проект рішення про ліквідацію Обласної інспекції по охороні пам’яток історії та культури Миколаївської області. Ймовірно його приєднають до Миколаївського обласного краєзнавчого музею.
На обліку в Інспекції знаходиться майже 4 тисячі об’єктів культурної спадщини, понад півтисячі об’єктів зі статусом щойно виявлених, це означає припинення практичної реалізації напряму діяльності держави в сфері охорони культурної спадщини на території Миколаївської області.
Хто ініціював питання — невідомо. Громадськість не погоджується таким рішенням.
Навпаки, за останні роки значення інспекції виросло в рази, тому що в умовах децентралізації вертикаль, яка була на рівні районних адміністрацій по захисту культурної спадщини, вона зараз умовно демонтована — створюються замість десятка райадміністрацій — чотири. В об’єднаних територіальних громадах владна вертикаль з охорони пам’яток не сформована. І саме в цей перехідний період виникає небезпечна ініціатива. Відповідно, у даному часі це єдина установа, єдиний заклад, який має всі повноваження який має займатися охороною культурної спадщини,
Від громадськості на ім’я Голови Миколаївської облдержадміністрації Кіму В.О. напралено листа наступного змісту.
Кілька років поспіль розповсюджуються чутки про ліквідацію державної інспекції по охороні пам’яток культури Миколаївської області (ДІОПКМО). Відомо, що виносились проекти конкретних пропозицій з оптимізації кадрів і бюджетної економії. Це свідчить про стійкі наміри влади втрутитись в існуючу систему охороні пам’яток історії та культури в Миколаївській області і ліквідувати головну організацію. Така позиція влади вкрай незрозуміла на фоні збільшення обсягів контролю за станом культурної спадщини та її правового супроводу (адміністративне реформування, реформи земельних відносин).
Краєзнавцями фіксуються відверті спроби деяких осіб позбавити народ своїх історичних прав на південні землі, на які впродовж століть зарилися завойовники. Ігнорується, через нехватку коштів, державна підтримка розвідочних, рятівних і наукових робіт на об’єктах епохи середньовіччя: Київська русь, козацтво, Кримська війна. Працівникам Інспекції доводиться працювати в умовах кримінальних злочинів на пам’ятках, в умовах тиску з боку недобросовісного бізнесу. Інспекція впродовж десятків років добросовісно виконує покладені на неї обов’язки в умовах жалюгідного фінансування з обласного бюджету. Співробітники інспекції, сповнені почуттям відповідальності, з гідністю бережуть наше культурне надбання незалежно від політичних коливань в державі.
Інспекція користується високим авторитетом серед істориків, краєзнавців і громадян. Значна частина друкованої продукції пам’яткоохоронного значення була випущена при підтримці представників громади. В області, при ідейному сприянні Інспекції, відкрилися осередки краєзнавства в бібліотеках, музеї при підприємствах, об’єкти туризму. В свій час Інспекція зайняла принципову позицію в питанні охорони пам’яток і на території міста Миколаєва (скарги в прокуратуру на міський відділ охорони пам’яток – козацька пам’ятка і епохи бронзи на Сіверсовому маяку, нищення будівлі М. Аркаса). За участі Інспекції повернено у державну власність землі декількох пам’яток археології, які було незаконно приватизовано. Інспекція зайняла принципову позицію по збереженню комплексу пам’яток від затоплення Олександрівським водосховищем (Буго-Гардовська паланка, епоха палеоліту і бронзи).
Працівники Інспекції контролюють діяльність на пам’ятках археології та історії, складають облікову документацію, постійно надають консультації та роз’яснення в сфері охорони культурної спадщини фізичним та юридичним особам, мають високий фаховий рівень та значний практичний досвід у пам’яткоохоронній діяльності. Це люди з науковими степенями, з науково-археологічним досвідом, з авторськими методичними розробками. Кількість облікових пам’яток за два десятиліття зросла майже вдвічі, а штат залишився той самий. Але Інспекція працювала, з розумінням відносячись до нелегких часів.
Необдумані дії в галузі охорони пам’яток історії та культури обернуться тотальним розграбуванням курганів, неконтрольованим будівництвом на історичних територіях Миколаєва і старовинних міст області, а також контрабандою і вивезенням за кордон археологічних та антикварних предметів однієї з найбагатших областей України.
Однією рукою влада вкладає кошти в туризм, а іншою цей туризм позбавляє самих об’єктів туризму з відповідним охоронним їх супроводом. Це гроші на вітер.
Скільки мільйонів гривень коштує культурне надбання області? А її туристична привабливість? Хто в разі знищення Інспекції виконуватиме контролюючі та охоронні функції по збереженню культурної спадщини? Де знайти кваліфікованих спеціалістів для цієї роботи в райцентрах і громадах? На нашу думку, незадовільний стан охорони пам’яток в усій країні пояснюється ліквідаціями, скороченнями штатів, фінансування і повноважень. В таких умовах сучасна структура Інспекції вимагає не ліквідації, а розширення як штату, так і повноважень, для реалізації покладених на неї законом зобов’язань. Виходить так, що нашій владі не потрібна організація, яка на високому професійному рівні виконує пам’яткоохоронну роботу та сприяє органу охорони культурної спадщини здійснювати державну політику контролю у сфері охорони культурної спадщини?
Останні роки бюджетом Інспекції передбачалось фінансування лише зарплати та оплати комунальних послуг. Краєзнавці області знають, що співробітники Інспекції не мають змоги самостійно виїхати для обстеження об’єктів, бо держава не виділяє кошти на пальне. Були випадки, коли виїзди здійснювались за свій кошт. Зараз Інспекція фактично може виконувати виключно дистанційну і кабінетну роботу, хоча в минулі роки співробітниками обстежувалось не менше 300 пам’яток щороку, що давало змогу оновлювати інформацію про існуючі об’єкти, виявляти нові, складати наукову документацію.
Як можна допускати цю реорганізацію, якщо кількість відкритих пам’яток збільшується, коли планується і відбувається збільшення туристичного навантаження на об’єкти, коли з підписанням Україною Європейських конвенцій перелік об’єктів охорони збільшується, лише 2 проценти паспортизації за новим зразком. Навіщо в таких умовах Інспекцію ліквідовувати і зводити до рівня відділу при музеї.
Головна функція Інспекції – контроль за дотриманням пам’яткоохоронного законодавства на території області та утриманням об’єктів культурної спадщини у належному стані. В умовах загрозливого становища в галузі охорони пам’яток історії та культури ліквідація Інспекції наносить державі шкоду як в матеріальному плані, так і престижу держави.
Шановний Віталій Олександрович, просимо особисто втрутитись в ситуацію і зупинити дії, направлені на ліквідацію Інспекції. Миколаївщина не повинна залишитись без системного контролю за охороною культурної спадщини на регіональному рівні.
Ми вимагаємо створити належні умови для діяльності Інспеції:
- не понижувати її в адміністративній системі;
- передбачити збільшення бюджету для повноцінного виконання Інспекцією своєї роботи.
В доповнення привожу графічну ілюстрацію субординації інспекції в часі, з якої випливає, що нас повертають в сумнозвісні 90-ті роки. Призиваємо свідомих громадян надсилати аналогічні звернення до влади самостійно з формулюванням: « …. звертаюсь до Вас з проханням сприяти недопущенню припинення діяльності Обласної інспекції по охороні пам’яток історії та культури Миколаївської області шляхом приєднання до Миколаївського обласного краєзнавчого музею».
Сподіваюсь, що наші думки при прийнятті рішення будуть враховані.
Від громадськості — Ковальський Ю.В.
