У Корабельному районі презенували календарі з краєвидами Бузького Гарду

В Миколаїв-Сіверському музеї (Миколаїв, вул. Липова, 10а, урочище Сіверсів маяк) презентували календарі на 2021 рік: великий вертикальний календар «Краєвиди Бузького гарду 2021″ (висота 62 см) та «Мандрівка в Гард!» (висота 46 см).

Як йдеться у листі, що надійшов на пошту «Корабелов.Инфо», ціль проекту — популяризувати Миколаївщину з її природою, історією і особливим календарем святкових дат, адже зараз існує загроза втрати Гардового острова при підвищенні рівня води Олександрійського водосховища.

«Гард це найдревніший історичний життєвий центр Миколаївщини, який об’єднує громаду і країну. Над календарем, з вересня місяця, на чолі з автором Біляшівським Миколою Миколайовичем працював цілий колектив співавторів з усієї України. Видавництво вдячне фотографам, які зафіксували пейзажі місцин з 1980-х до 2000-х років і дали згоду їх опублікувати. Деякі світлини демонструють ще не затоплені водосховищем пороги, рослини ендеміки і живі істоти з Червоної книги. В календарі ви зможете побачити Гард очима вченого — біолога, ботаніка, археолога», — йдеться у листі.

Автор ідеї календаря, відомий еколог і біолог, Микола Біляшівський звертається до України з такими словами:

«Дорогі співвітчизники! Наша Україна має надзвичайно багату культурну і природну спадщину. Це і унікальної краси історичні ландшафти, і чудові витвори людського генія — ансамблі міст, фортеці, храми, мальовничі сільські оселі, пам’ятники, полотна видатних живописців, самобутні витвори народних майстрів. І серед цього розмаїття особливе місце посідає національний природний парк «Бузький Ґард», який зберіг до нашого часу історичні ландшафти Запорозької Січі, її Буго-Ґардівської паланки. Ці останні на землі козацькі пороги свідчать про історичні права нашого народу на володіння землями Північно-Західного Причорномор’я. Відкрив їх і вперше описав для світу ці землі ще до Різдва Христового батько історії — давньогрецький вчений Геродот. Вражений природою цих місць, де пізніше буяло людославне Запорожжя, а нині стоїть по праву наша незалежна Українська Держава, він вважав їх частиною Ойкумени, тобто колиски людства, нарівні із Грецією, Єгиптом, Індією та іншими краями».

Невимовну красу Геродотової Ойкумени і досі зберігає природа парку «Бузький Ґард». Тут, у каньйоні Південного Бугу на обширах від с. Мигії Первомайського р-ну до м. Южноукраїнська Миколаївської обл., цвітуть на скелях дивовижної краси квіти, зростають дерева і трави — ендеміки України, яких, окрім цих місць, ніде в світі не побачиш. Про грізні часи Запорожжя, яке після монгольської навали повернуло на мапу Європи Україну-Русь, тут нагадують вже втрачені на Дніпрі козацькі пороги і острови, величні скелі, які стоять уздовж Бугу, і степове різнотрав’я.

Донести до кожного з нас красу цих місць мають два календарі, присвячені історичним ландшафтам та природі національного парку «Бузький Ґард», які підготувало до друку видавництво «Яслав» з Миколаєва. Кожному бажаючому видавництво може вислати файл для самостійного роздрукування»
Світлини для зорового ряду календаря надали В.А. Артамонов (Миколаївщина), Д.П. Бартош (Київ), Ю.Ю. Васильєв (м. Миколаїв), О.С. Вобленко (Чернігівщина), О.М. Деркач (м. Миколаїв), Ю.В. Ковальський (м. Миколаїв), Г.В. Коломієць (м. Миколаїв), В.О. Ленченко (Київ), В.В. Недяк (Київ), І.П. Сіренко (Київ), М.Т. Товкайло (Київщина), О.О. Требух (Миколаївщина). Фахові консультації надали свящ. Андрій Власенко (Київ),  В.А. Артамонов, О.М. Деркач, О.З. Петрович (Київ), Г.В. Парчук (Київ), І.П. Сіренко (Київ), М.Т. Товкайлові щодо сюжетів та інформаційного наповнення календаря.

В дизайні використано твори із Сумського обласного художнього музею ім. Н. Онацького (І.Ю. Рєпін. «Портрет полковника», етюд до картини «Запорожці пишуть листа турецькому султану») та приватної збірки В.В. Недяка (ілюстрація «Хорунжий» С.І. Васильківського з альбому «Из украинской старины»; Санкт-Петербург, 1900).

За дозвіл на використання цих творів видавництво висловлює подяку директорові музею Н.С. Юрченко та власникові збірки В.В. Недякові. Ці люди віддали частину життя для збереження історико-природної спадщини Побужжя. Завдяки старанням більшості авторів в державні реєстри внесені історичні, археологічні і природні об’єкти, ландшафти і території Побужжя.

Сьогодні ця перлина витвору природи стає центром туризму. В умовах обмеження проведення конференцій і форумів і безпосереднього спілкування корисно обмінюватись наочним матеріалом, який засвідчує наш туристичний потенціал. В школах і вишах такі видання сприяли б виховувати естетичну, історичну і екологічну культуру. Видавництво пропонує державним, комерційним і громадським організаціям викупити частину тиражу для популяризації нашого краю, туризму, екологічного руху.