Поліомієліт невиліковний, але його можна попередити за допомогою вакцинації

Поліомієліт — це вірусна інфекція, що протікає з переважним ураженням центральної нервової системи та призводить до розвитку млявих парезів і паралічів.

У період до початку проведення вакцинації, паралітичний поліомієліт був чи не однією з найзагрозливіших хвороб, оскільки вражав тисячі та десятки тисяч людей, головним чином дітей віком до 5 років, з яких близько 10% помирали, а 40% ставали інвалідами.

Залежно від клінічної форми, перебіг поліомієліту може бути як малосимптомним (з короткочасною лихоманкою, катаральними явищами, диспепсією), так і з вираженими менінгеальними симптомами, вегетативними розладами, розвитком периферичних паралічів, деформацією кінцівок тощо.

Збудником захворювання є поліовірус, який за сприятливих умов може зберігатися в зовнішньому середовищі до 3-4 місяців, добре переносить заморожування, висушування, не втрачає життєздатності у фекаліях, стічних водах, залишається на овочах і в молоці. Поліовірус гине під час кип’ятіння, під впливом ультрафіолетового опромінення та дезінфекційних засобів.

Джерелом інфекції при поліомієліті може виступати як хвора людина, так і безсимптомний вірусоносій, що виділяє вірус з носоглотковим слизом і випорожненнями. Передача захворювання може здійснюватися контактним, повітряно-краплинним та фекально-оральним шляхами. Виділення вірусу відбувається через слиз носоглотки або з кишківника з фекаліями і розпочинається вже в інкубаційний період, який триває, в середньому, 5-12 днів (можливі коливання від 2 до 35 днів). Після появи перших симптомів захворювання, вірус продовжує виділятися з фекаліями. Сприйнятливість до вірусу поліомієліту серед дітей становить 0,2-1%. При цьому абсолютну більшість хворих становлять діти віком до 7 років.

Перші симптоми захворювання проявляються підвищеною температурою, втомою, головним болем, нудотою, ригідністю м’язів шиї та болем у кінцівках.

Розрізняють дві форми поліомієліту: непаралітична та паралітична.

Непаралітична форма перебігає у вигляді так званої «малої хвороби» (абортивна форма), яка проявляється короткочасною лихоманкою, катаральними (кашель, нежить, біль у горлі) та диспептичними (нудота, блювота, рідкі випорожнення) явищами. Усі клінічні прояви зникають зазвичай упродовж кількох днів. Іноді після непаралітичної форми настає тимчасове поліпшення стану хворого зі зниженням температури, або хвороба одразу переходить у другу фазу — «велику хворобу», коли головний біль більш виражений і супроводжується болем у спині, кінцівках, підвищеною стомлюваністю м’язів. За відсутності паралічів хворий видужує.

Завдяки багаторічній цілеспрямованій вакцинопрофілактиці захворювання, переважають легкі інапарантні та абортивні форми інфекції. Паралітичні форми виникають тільки у невакцинованих осіб.

Останній спалах поліомієліту в Україні був зафіксований у 2015 році. Причиною спалаху поліомієліту є хронічно низький рівень імунізації в країні.

Поліомієліт невиліковний, але його можна попередити за допомогою вакцинації. Щеплення проти поліомієліту входять до переліку обов’язкових щеплень, включених до національного Календаря профілактичних щеплень.

Вакцинація складається з трьох щеплень і проводиться дітям у віці 2, 4 і 6 місяців; перші 2 щеплення — з використанням інактивованої вакцини проти поліомієліту (ІПВ); третє щеплення та ревакцинація проводяться дітям у віці 18 місяців, 6 та 14 років з використанням оральної поліомієлітної вакцини (ОПВ). Діти з підозрою на поліомієліт підлягають негайній ізоляції, в приміщенні проводиться дезінфекція, за контактними особами встановлюється спостереження.

Заступник головного лікаря
з охорони дитинства та материнства
ЦПМСД №7 А.Г. Долгова