Антинацистське чеське підпілля діяло у селищі Жовтневому (нині - Корабельний район Миколаєва) в часи ІІ світової війни

Про антинацистське підпілля у селищі Жовтневому (до 1938 р. — Богоявленськ, а зараз — це територія Корабельного району міста Миколаєва) в часи Другої світової війни розповідає з посиланням на історичні джерела місцевий мешканець Вiктор Мних:

«Відомо, що в березні 1943 року гестапо розгромило радянське підпілля у Миколаєві. Був арештований і згодом розстріляний ватажок підпільників Лягін. Але вже через півроку з’являється новий партизанський загін, котрий налічував понад 50 осіб … чеської національності. Частина підпільників була місцевими миколаївськими чехами, частина — чеськими військовослужбовцями. У Жовтневому (Богоявленську) під час Другої світової війни дислокувалася чеська військова частина. Вояки цієї частини займалися ремонтом бойової техніки Вермахту.

Власне з листопада 1943 року по лютий 1944 року у Жовтневому діяв чеський партизанський загін. Зокрема нам відомо про дві підпільні групи чеських офіцерів. Одна група — на чолі з Федором Тихим, а друга — на чолі з Чадником. Федір Тихий та Еміль Шранк мешкали в той час у будинку Е.А. Савун і А.А. Савун на вулиці, яка до війни називалася Карла Маркса (теперішня вул. Металургів). До складу групи входили Еміль Шранк, Ваньо Імро, Вавра Кібат, Андрій Валент та інші.

Група здійснила ряд диверсійних операцій навколо села: підірвали мінний склад в районі станції Прибузька (Жовтневе), вивели з ладу всі дегазаційні апарати німецьких частин, систематично псували бензин у бочках, засипали в бочки з бензином цукор, зіпсували в такий спосіб десятки тон бензину, викрали у німців два легкових автомобілі марки «Б’юїк» і один п’ятитонний дизель та продали в м. Одесі румунам, сорок автомобілів вивели з ладу. Автомобілі виводили з ладу під час ремонту, вилучаючи найважливіші деталі.

Поручник Валент накреслив схему інженерного устаткування та вогневої системи оборони супротивника в районі Жовтневого (Богоявленська), а Федір Тихий зробив зйомку аеродрому та складу, які перебували на схід від Богоявленська. Всі схеми 3 лютого 1944 року були передані чехом Чадником і його групою через Дніпро-Бузький лиман (в районі с. Олександрівка) на Кінбурнську косу, де дислокувалися частини Радянської армії. Незабаром були завдані бомбові удари по об’єктах, позначених на схемах. На превеликий жаль, нам наразі невідомо, як склалася подальша доля чеських партизанів.

Джерело: І.О. Снитко, В.О. Кас’яновський «Богоявленськ та його околиці» Історико-краєзнавчі нариси. — Сімферополь: «Таврида», 2012. — 184 сс.: ілл.