19 грудня - День Святого Миколая: історія свята і народні прикмети

День святого Миколая в Україні традиційно відзначають 19 грудня. Відповідно до історії, Микола з’явився на світ в 270 році нашої ери в Патарі. На той час це було найбагатше місто півострова Лікії, що в Середземному морі. Отець Миколай відзначився чистотою життя, за яку мав від Бога дар чудотворення, а також милосердям і благодійністю.

Історія свята

Микола прийняв Христа, будучи багатою людиною. Перейнявшись вченням — отримав безцінні дари Духа Святого. Виконуючи Слово Боже і проповідуючи спасіння Христове, не залишався байдужим в турботах про бідних, малозабезпечених і ближніх своїх. Творив дивовижні справи, а безкорисливість і лагідність почитав великим привілеєм. Був чудовим благодійником.

Відомо, що вже в VI ст. день упокоєння Святого став значним християнським святом Східної Церкви, коли імператор Юстиніян І збудував на його честь церкву в Константинополі. З Візантії свято поширилося по цілому світу — й на українські землі також. За переказами князь Аскольд узяв Святого Чудотворця за небесного покровителя й мав хресне ім’я Миколай.

До Західної Церкви свято прийшло у IX ст., коли папа Миколай — перший папа з цим іменем — близько 860 р. збудував у Римі церкву Святого Миколая.

В Україну культ Миколи-чудотворця прийшов разом з християнством.

Під покров святого потрапляють не тільки діти, які в ніч на 19 грудня терпляче чекають подарунків, а й студенти, мандрівники, водії, продавці, моряки.

Вважається, що Святий Миколай є опікуном подорожніх, моряків і рибалок. Адже згідно з житієм Святий неодноразово приходив на допомогу людям під час стихійного лиха — силою молитви зупиняв грозу чи бурю. Так довгий час вважалось і в Україні — кожен рибальський курінь мав обов’язково ікону цього святого, перед якою на початку ловецького сезону й у часи негоди, стихійного лиха служили молебень. Й нині у храмах саме перед іконою Св. Миколая моляться, вирушаючи в далеку дорогу, а також при освяченні різноманітних транспортних засобів.

Також Святий Миколай є захисником і бідних, скривджених, несправедливо засуджених. Наші предки шанували святителя і як покровителя шлюбу.

Звертатися до Миколи в молитвах можуть і ті, хто перебуває в скруті, а також заміжні жінки, які просять чудотворця про спокійне сімейне життя.

Традиції, пов’язані із святкуванням дня Миколая

За традицією, якщо дитина цілий рік вела себе добре, Миколай кладе їй під подушку солодощі або подарунки, а якщо погано – різку, нагадуючи, що за непослух потрібно відповідати.

У цей день неодмінно варто сходити до церкви і помолитися. День Миколая Чудотворця найкраще почати з ранкової служби.

Крім того, наслідуючи приклад святого Миколая, в цей день потрібно допомагати близьким, роздавати милостиню, але робити це скромно, не хизуючись своєю добродійністю.

Першим обійти свій двір повинен господар будинку – якщо він цього не зробить, то в прийдешньому році чекай біди, говорили наші пращури. Тому на Миколи чоловіки намагалися встати раніше і обійти весь двір.

Також в цей день прийнято було миритися, при цьому примовляли: «На Микольщину клич друга, клич і ворога, обидва будуть друзі».

День Миколая в старовину завжди відзначали весело: влаштовували гуляння, накривали пишний стіл, запрошували гостей. Це веселе свято, тому 19 грудня потрібно проводити в радості і веселощах.

Народні прикмети на 19 грудня:

— Який день на Миколу зимового, такий і на Миколу літнього.

— У кожному році два Миколи: до першого Миколи не буває холодно ніколи, а до другого Миколи не буває тепла ніколи.

— Як впаде великий іній — на гарний врожай хліба.

— Як на Миколу піде дощ, то врожай на озимину.

— Морозяний день — на уроду хліба й городини.

— З цього дня підходять другі морози — Миколині: «На Студеного Миколу снігу навалить гору».

— Якщо в день Миколая замітає слід, дорозі не стояти від Миколи до Різдва.

— Скільки дає день Миколая снігу, стільки буде трави на Миколу теплого.

З Днем Святого Миколая, шановні миколаївці!