Маленькі школярі у Корабельному районі дізналися, що «козак» означає «вільна людина»
Учні 1 — 4 класів Миколаївської загальноосвітньої школи № 44 (мкрн Кульбакіно) стали учасниками заходу «Ми — козацького роду нащадки». Про це повідомляє прес-центр школи.
Під час заходу молодші школярі познайомились з традиціями свята Покрова Пресвятої Богородиці, дізнались про те, що слово «козак» має тюркське походження і означає «вільна людина». А у запорізьке козацтво приймали всіх, незалежно від походження та національності.
Найприємнішим та найвідповідальнішим моментом стало посвята молодших школярів у козачата.
«У часи козацтва український народ ставився до запорожців з повагою і любов’ю, сприймав їх як символ мужності, честі, людської і національної гідності. Героїчні традиції української землі навіки ввійшли до скарбниці пам’яті нашого народу. Ми, їх нащадки, маємо свято шанувати і примножувати», — йдеться у повідомленні.
Нагадаємо, ми писали: Промовили клятву та побилися на шаблях: першокласників у Корабельному районі Миколаєва посвятили в козачата
Сергію повага . радує , що є такі самовіддані люди , котрі закохані у козацтво .
Не тот казак предки которого на поклон к царице пошли а тот казак Вильна людына который класть хотел на любую власть как Запорожские казаки
По одной из версий, слово «казак» (қазақ, kazakh, qazaq) — тюркского происхождения и означает вольного кочевника, свободного человека. Как пишет В. В. Бартольд, оно происходит от слова «каз» (гусь), что в переносном смысле означает «вольный, как птица» и изначально применялось к человеку, отделившемуся от своего государства, рода и вынужденного самостоятельно искать средств содержания в степи (с) вики
Получается, современный "козак" = гастарбайтер. Интересная мысль.
По другой из версий сперва оно означало свободного наёмного работника, или (у татар) — воина, покинувшего свой улус, а потом стало пониматься шире, как обозначение степного разбойника, изгнанника, беспризорного, авантюриста или просто пока ещё не женатого парня[