"Взрослые, сделайте что-нибудь!". Школярі, вдячні героям Другої світової, благають, аби вижили сьогоднішні захисники України

«Милые, добрые взрослые,
отмените войну!
А я разноцветными звездами
украшу для вас весну.
И нарисую вам солнышко,
которое будет улыбаться.
И больше не буду плакать,
и больше не буду бояться…»

В усіх Миколаївських школах пройшли урочисті заходи до Дня пам’яті та примирення на честь всіх жертв Другої світової війни та з нагоди 72-ї річниці перемоги над нацизмом. Не стала виключенням і школа № 54.

Друга Світова війна — це найкривавіший глобальний конфлікт, у ході якого загинуло, за різними оцінками, від 50 до 85 мільйонів людей. Для України ця війна — справжня національна трагедія, під час якої загинуло близько 4 мільйонів українських військових, більше 5 мільйонів мирного населення стало жертвами. Мильйони людей залишилися без домівок, десятки тисяч дітей втратили своїх батьків…

Зібравшись в актовій залі, школярі разом з педагогами згадували та вшановували пам’ять загиблих, і не тільки у Другій світовій війні. Діти дякували тим, хто зараз виборює для нас можливість спокійно засинати та щасливо прокидатись вранці с першими промінчиками сонця, — відважним воїнам АТО.

Достойні юні представники навчального закладу поклали квіти до меморіальної дошки колишнього учня школи — Олександра Костюшка, який загинув у 2014 році під час проведення АТО на сході нашої країни.

Всі разом школярі вшанували пам’ять загиблих хвилиною мовчання. Життя людини — це зірка на небосхилі, яка вспалахує, дарує світ і гасне, але залишає в жітті Всесвіту свій неповторний слід. Вічна Слава Героям!

Під час заходу багато хто стримував сльози, слухаючи проникливі слова та дивлячись хроніку не таких вже давніх подій:

А наприкінці всіх виступів ведучі запропонували присутнім взяти участь у флешмобі «Ми за мир, проти війни. Щоб були щасливі всі».

Логічним завершенням урочистої лінійки стало привітання колишнього учня школи, а нині десантника, якому дружний колектив навчального закладу аплодував стоячі, демонструючи військовому свою повагу та вдячність.

За матеріалами Наталії Турухіної