Як тут і була

Різдвяна зустріч

Перед нами сиділа дівчина-студентка столичного ВУЗ-у Київського національного лінгвістичного університету (вивчає арабську мову). Доросла, розумна, дотепна в жартах. Тобто розумно розкута. А я знала її ще з 8-го класу, коли вона тільки-но записалась до гуртка «Юний кореспондент» (тепер «Школа журналістики») ДЦ позашкільної роботи Корабельного району. І можна сказати про неї:

Як тут і була.

Їй все подобалось: і теорія, і практика. Вона слухала, писала, друкувалась. І все це було, як кажуть, на одному диханні. Звичайно, що логічним мав бути крок – вступ до одного з ведучих вузів журналістики. Але вона зробила свій виважений крок, ставши студенткою Київського національного лінгвістичного університету. Окрім журналістики їй ще легко даються мови. Ось і прийняла вона вмотивовано глибоке рішення. Адже нинішня журналістика без знання кількох мов – це вічно сліпе кошеня. А нащо бути незрячим, а від так незапитаним, коли можна бути і запитаним, і свої уміння пропонувати і в журналістиці, і в викладанні, і в перекладах. До того ж, те одне бюджетне місце, що його Міністерство освіти виділило для абітурієнтів факультету східних мов нинішнього року у цьому вузі, дісталось якраз Даші. Ото висота!

То я ще більшою повагою пройнялася до такої людини, котра дивиться в перспективу власну та своєї країни. Адже чим більше у нас буде освічених, творчих людей, тим глибшою буде країна, тим швидше ми побудуємо громадянське суспільство.

А того разу, як раз перед Різдвом, Даша розповіла вихованцям гуртка «Школа журналістики» про початок власного студентського життя. Мені, зокрема, запам’яталась така деталь, інколи дівчина слізьми умивається, коли вчить арабську мову. Дуже важко переінакшити себе. Адже у нас і менталітет власний, і зовсім інші принципи навчання, а арабська мова не близька до нас. Але Даші вистачає настирливості, і підручник з арабської мови завжди поруч. То будемо мати гарного фахівця.

Багато цікавого та нового розповіла Даша. Головне зрозуміли присутні, що навчання у ВУЗі – річ необхідна та корисна як щабель у повноцінне доросле життя. А що стосується Даші, то Київ прийняв її і вона Київ.