Підліткова література, або що ж такого прочитати у новому навчальному році

Окрім усіх книжок за шкільною програмою, підлітки завжди хочуть відволіктись та відпочити за чимось «іншим». І, на жаль, цим «іншим» часто стає інтернет та  віртуальне спілкування. Література подекуди відходить на другий, а то й третій план, та здається деяким школярам непривабливою і нудною. Але дізнавшись про «Літак у небі», будь-хто захотів би відкрити і прочитати ПРО СЕБЕ?!..

«У сучасній українській підлітковій прозі є багато різних фантастичних чи казкових сюжетів, а ось ніша реалістичної підліткової прози на їхньому тлі, на мою думку, виглядає не достатньо заповненою» — відповідає на питання «БараБука» Тарас Шило, автор книги «Літак у небі».

Тарас Шило та його сестра, Марія Магура, попри усі труднощі, змогли відкрити власне сімейне видавництво «Круговерть», яке у 2015 році  видало книги «Літак у небі» та «Бузькові вогники». Остання була написана з розповідей бабусі Тараса та Марії, Маряни Ліщинської, про життя на у 50-60-х роках, а от перша – «Літак у небі» — це спогади Тараса Шила  з недавнього минулого, коли він із сестрою ще вчились у гімназії невеличкого містечка Борислав.

Більшість кажуть, що «Літак у небі» — книга автобіографічна, але сам Тарас в інтерв’ю з «БараБука» розповідає, що такою вона була лише на початках написання, далі фантазія зіграла свою роль. Оформила ж овіяну спогадами підліткову повість сестра Тараса – Марія Магура.

Отже, «Літак у небі» — книга для підлітків, у якій кожен зможе віднайти самого себе, зрозуміти написане, адже й сам це відчуває щодня. Книга про веселі часи навчання у школі та гімназії: друзі, знайомі жарти, уроки та перерви, підготовка до ЗНО, довгоочікувані свята, гарні подорожі, тепле спілкування, такі знайомі думки та переживання.

Книга віднайшла чималу кількість позитивних і, можна сказати, теплих відгуків, незважаючи на невеликі похибки у видавничих питаннях, які полягали зокрема у літературній редакції також.

Попри те, що книгу зазвичай називають підлітковою повістю, більшість запевняють:  її можна читати не тільки у віці 11-17 років, адже усі  добре пам’ятають свої роки навчання та зовсім не проти знову поринути  у такі теплі та позитивні спогади.

Наприклад, Ірина Попович, одна з тих, хто також читала книгу «Літак у небі» і навіть вчилась у тій самій гімназії, про яку писав автор, говорить:

«Лише приємні враження. Книжка дуже легко читається, поринаєш в її атмосферу і відволікаєшся. А мені — то особливо, бо дуже багато місць з книжки я впізнала, оскільки прототипом є місто, в якому я живу зараз. Дуже багато смішних-смішних моментів! Я б всім рекомендувала. Написана книжка просто. Тому я думаю, що кожен школяр там знайде щось для себе, щось схоже до свого шкільного життя, пригод і тд.  Це, власне, і можна трактувати як якісну дитячу літературу. Бо коли читаєш і все розумієш, все тобі близьке, то і хочеться читати більше. Проста і добра література. Іноді нам такої бракує:) Хоча, я б не сказала, що книжка суто для дітей чи підлітків. Кожен в школі колись вчився:)»

Так само позитивним був відгук на книгу Тараса Шила  Нати Глини у своєму відео на YouTube. Особливу увагу дівчина приділила легкості написання книги та її харизматичним героям, розповіла про 3 частини, у кожній з яких написано про такі знайомі багатьом спогади: шкільні будні, друзі, чутки, які ходять школою, спілкування з вчителями; літо та подорожі; і нарешті – підготовка до дорослого життя.

«Літак у небі» — книга для підлітків і не тільки, книга, яка пробуджує теплі спогади та легко читається. Хоч  книга і зовсім юна, вона вже встигла віднайти свою аудиторію. І попри усі питання та складнощі, усі невеличкі помилки, Тарас та Марія планують і надалі працювати плідно та якісно.

Козачинська Катерина