Хто понесе відповідальність? "Липовій" працівниці районного суду 11 місяців платили зарплату. Журналістське розслідування

У Жовтневому районному суді протягом одинадцяти місяців відбувалась виплата заробітної плати працівниці, яка не з’являлась на роботу. За результатами перевірки від Територіального управління державної судової адміністрації (ТУ ДСА), що відбулася у березні 2016 року, були встановлені грубі порушення.

До сьогодні працівники Жовтневого районного суду скаржаться: мовляв, справа не рухається далі, ніхто й досі не поніс відповідальності за вчинене беззаконня. Але відкрито представники системи правосуддя – однієї з гілок державної влади — говорити про це бояться…

Нещодавно до редакції «Корабелів.Інфо» звернувся один із працівників Жовтневого районного суду зі скаргою, повідомивши, що у березні 2016 року у Жовтневому районному суді було проведено службову перевірку та виявлено факти порушення законодавства у вигляді виплати неіснуючому працівнику заробітної плати.

«У березні 2016 року в Жовтневому районному суді Миколаївської області під час службової перевірки  були встановлені факти порушення кримінального законодавства (а саме ст.ст. 191, 358, 364, 366 Кримінального кодексу України) та  виявлені факти підробки документів.

Керівництво  суду свідомо на протязі тривалого часу заповнювало «липові» документи по заробітній платі і зазначало «фальшивого» працівника (Конареву М.Л.). На протязі  тривалого часу в цьому суді  присвоювалась  заробітна плата працівника,  якого не існувало,  в той час як інші працівники отримували меншу зарплату…

У липні наш колектив зібрали на збори і повідомили, що нібито тепер нам і премії ще платити не будуть (тобто буде голий оклад), так як не вистачає фонду зарплати… У нас просто вже терпець уривається… На нас, справжніх працівників, грошей немає, а на «фальшивих»…», — написав працівник суду до редакції.

До свого листа скаржник додав акт перевірки, який знайшов у спільних електронних документах суду:

Перевірку було проведено 16.03.2016 р. на підставі доповідної записки керівника апарату Жовтневого районного суду Панімаш Н.М.  від 14 березня 2016 року. Перевіркою у складі трьох осіб з ТУ ДСА — Корзуна А.В., Янковської А.М. та Султанської  М.А. — було встановлено, що у Жовтневому районному суді з 03.12.2014 року до 05.11.2015 року, а саме протягом всього періоду своєї роботи,  кур’єр Конарева М. Л. не з’являлась на робочому місці. Незважаючи на це, кур’єр суду протягом усього часу отримувала заробітну плату:  з грудня 2014 по січень 2015 року (за 2 місяці) їй було нараховано 1738 грн (табелі робочого часу підписувала заступник керівника апарату (на той час виконувала його обов’язки) Торжинська М.В.; з лютого по жовтень 2015 року (за 9 місяців) — 11 774, 19 грн (за підписами  керівника апарату  Панімаш Н.М.). Крім того, Торжинська М.В. за один місяць «роботи»  нарахувала Конаревій 10%  премії від посадового окладу, а Панімаш Н.М. в період лютого-жовтня 2015 року  — в середньому 20% премії, а також наказом у червні 2015 року надала незаконній «робітниці» відпустку з виплатою матеріальної допомоги у розмірі посадового окладу.

Відповідно до акту перевірки, Торжинська М.В. та Панімаш Н.М. вчинили грубі порушення ведення обліку робочого часу працівників та норми оплати праці за фактично відпрацьований час, чим допустили нецільове використання бюджетних коштів.

Для того, щоб  перевірити факти порушень, які були висловлені працівником суду у скарзі та встановлені в акті, щоб дізнатись, яким є результат відповідної перевірки, було проведено  журналістське розслідування.

Звернувшись до Голови Жовтневого районного суду Саукової А.А., ми поцікавились, чому вона (згідно з інформацією, висловленою в акті) доручила саме Панімаш Н.М. провести службове розслідування стосовно ситуації, яка склалася; чи надійшов відповідний акт до Голови суду, чи були ознайомлені з ним, яке було реагування.

На питання, чому окрім зарплати відбувалось і нарахування премій та відпустки з виплатою матеріальної допомоги, і чи не може це бути свідченням того, що гроші були привласнені навмисно, Голова суду відповіла, що жодних висновків та рішень з цього приводу немає і подібні судження є лише особистими висновками журналіста. Також у розмові Саукова А.А. ствердила, що була призначена Головою суду у серпні, а повідомила її про ситуацію з кур’єром керівник апарату Панімаш Н.М. у жовтні. За словами Голови суду, про такі порушення вона б могла і не знати, якби їй не доклала керівник. Щодо наслідків перевірки та подальших дій Голова суду порадила звернутись до ТУ ДСА.

З приводу відсутності премій працівникам суду через брак коштів у фонді зарплати (про це в скарзі працівника суду також йшла мова) Саукова А.А. теж порадила звернутись до ТУ ДСА:

«У нас немає власного бюджетного фонду, ми фінансуємось державою, розпорядником коштів, знову ж таки – Територіальним управлінням ДСА. Премії розподіляються в межах тих коштів, які виділяються на оплату працівників».

Також зі слів Голови суду стало відомо, що Торжинська М.В. звільнена, а Панімаш Н.М. продовжує працювати керівником апарату.

…Згідно з інформацією, встановленою в акті перевірки, Конарева М.Л. була прийнята на посаду кур’єра відповідно до наказу заступника керівника апарату Торжинської М.В. від 03.12.2014 року. На той момент Торжинська М.В. виконувала обов’язки і керівника апарату. Також в акті зазначено, що, за словами Торжинської, Конарева не перебувала з нею у родинних чи близьких стосунках.

Конарева М.Л. через декілька днів після влаштування на роботу начебто повідомила в.о. керівника апарату Торжинську М.В. про те, що у зв’язку з сімейними обставинами не зможе працювати і що вона домовилась з прибиральницею суду Григор’євою Р.Ф., аби та виконувала її обов’язки. За словами Конаревої, заробітну плату (в тому числі за грудень 2014) та зарплатну картку вона віддала прибиральниці. Також акт зазначає, що письмові пояснення Григор’євої Р.Ф. підтверджують факт того, що Конарева М.Л. декілька разів відносила з нею кореспонденцію до адресатів.

Згодом на посаду керівника апарату була призначена Панімаш Н.М. Як зазначено в акті, Панімаш Н. М.  пояснила, що Торжинська М.В. особисто повідомила її про ситуацію у суді. Панімаш Н.М. у свою чергу повідомила про це Саукову А.А, яка була призначена Головою суду 17 серпня 2015 року. Остання доручила керівнику апарату з цього приводу провести службове розслідування…

Аби перевірити ці та інші факти, висвітлені в акті, були проведені спроби поспілкуватись з усіма сторонами, задіяними у ситуації, яка склалася у суді.

«Конарева жила в одному домі з Торжинською. Одного разу
вона проговорилась, що Конаревій просто стаж потрібен був»

Завітавши до Жовтневого районного суду та поговоривши з його Головою Сауквою А.А., стало зрозумілим, що без допомоги самих працівників не обійтися, хоча й вийти на спілкування з ними було нелегко. Не всі мали бажання спілкуватись з пресою, причину чому визначити нескладно. Врешті-решт вдалось поговорити з одним із працівників суду (який все ж просив не вказувати його ім’я):

«Цього акту ми взагалі не бачили. Нас попередили підготувати журнали, сказали, що буде перевірка роботи працівників суду. Того дня приїхала тільки Султанська з Корзуном, з фінансової діяльності нікого не було (варто зазначити, що в акті написано про трьох осіб, що проводили перевірку — прим. ред.). Зачинились у кабінеті. Султанська була приблизно годину та пішла. До нас прийшов лист електронкою про те, що буде перевірка, що кожен мусить знати, що говорити, що будуть опитувати. Нічого цього не було. Кого допитали, це прибиральницю Григор’єву. Хоча і тут як було: доповідну чи пояснювальну вона написала. Говорили, що і Конарева була, але ж ми не знаємо, як вона виглядає. А Панімаш на той час не було. Султанська спілкувалась з Торжинською, а Корзун — з головним спеціалістом з інформаційних технологій.

Панімаш до нас прийшла  із ТУ ДСА, де працювала разом із Султанською. У них з нею склались неприязні стосунки. Панімаш – людина добра, нічого проти не можу сказати. Вона до нас прийшла, коли вже Торжинська призначила Конареву на посаду і вся та ситуація вже існувала. Панімаш не мала досвіду роботи у суді, та швидко все зрозуміла, не боялась підходити і питати щось. Єдина її помилка, що вона, коли прийшла, не навела  відразу порядок зі штатним розписом. Але нова робота, новий колектив…

Торжинська ж була заступником і водночас до приходу Панімаш виконувала обов’язки керівника апарату суду. Любила вказувати, у неї часто було «от я сказала, і мене не хвилює». Працювала добре, сказати нічого не можу, але ставлення… За неї багато  робітників звільнилось, навіть колишня керівник, вже доросла жінка була і з досвідом. Частина колективу налаштована  проти Торжинської. Судова адміністрація начебто на кінець 2014 року почала нам виплачувати премії, виходило по 100%. Хтось побачив «расчьотку», де Торжинська виписала собі 500 чи 700%. Тоді ДСА відповіли, що вона працює за двох і так має бути. Коли прийшла Панімаш, відповідно Торжинська мусила припинити виконувати обов’язки керівника апарату, хоча їй було складно вийти з цієї ролі. От у них і почались непорозуміння.

І це дурниці, що Торжинська сама доповіла їй про ситуацію з кур’єром. Панімаш сама дізналась від якихось робітників. Почалась «шуміха» в колективі, що наче «ліва» людина працює. Керівник наша довго просила Торжинську викликати кур’єра для звільнення, але та її не слухала. Панімаш довго не писала доповідну. Сказала, що не хотіла прийти і почати «махати руками», думала все вирішиться нормально. Але, звісно, помилка Панімаш, що вона підписувала табеля про виплати зарплати, підписала наказ на відпустку, де там і «матеріалка», і премія. Та вреші-решт вона все ж написала доповідну в ТУ ДСА (нагадуємо, що доповідну було написано 14.03. 2016 р., а Конареву було звільнено ще 05.11. 2015 р. — прим. ред.).

Щодо того, що Голова могла не знати про таку ситуацію – це так, адже все підписує керівник апарату, а прийом Конаревої був ще за колишньої Голови. Голова у нас тиха та спокійна, неконфліктна; робота йде — і вона нікого не чіпатиме.

Куди йшли гроші, що виплачували Конаревій —  я не знаю. До речі, Конарева  жила в одному домі з Торжинською, ким вона їй була — я не знаю.

Григор’єва (прибиральниця) — чесна та скрупульозна людина. Не вірю, що вона пішла б на якусь фікцію. Роботу вона всю протягом цих місяців виконувала. І говорить, що й зарплату отримувала, що в неї картка Конаревої була. До речі, доручення на отримання поштової кореспонденції у 50-му відділенні зв’язку було оформлене саме на Григор’єву.  Григор’єва просила Торжинську працювати на півставки кур’єром, адже вона працювала тільки  на півставки прибиральницею (але ж обов’язки Конаревої все одно виконувала). Торжинська через деякий час дала відповідь, що так не можна. До речі,  одного разу вона  проговорилась, що Конаревій просто стаж потрібен був (прибиральниця суду Григор’єва Р.Ф. відмовилась спілкуватись з пресою і на момент розслідування була у відпустці — прим. ред.).

Торжинська навпаки товаришувала з Султанською, дуже багато розповідала їй. Вони подружки. І перевірка прийшла, коли Панімаш була у відпустці. Я акту не бачила, але, як мені сказали, що багато чого там «звалили» на неї. Торжинська ж у свою чергу не була звільнена, а переведена до Центрального суду. Певно перейшла, бо почалось це все.  А роботу їй допомагала шукати сама Султанська, вона ж з відділу кадрів ТУ ДСА. Мені люди з інших судів говорили. Я багато людей знаю, от мене і запитували. Навіть в виконавчу службу вона хотіла піти. В Корабельний суд також дзвонила Султанська, аби знайти роботу Торжинській. Але Голова Корабельного районного суду  не погодився (Голова Корабельного районного суду Безпрозванний В.В. підтвердив, що до нього звертались з приводу влаштування на роботу Торжинської — прим. ред.). Сама ж Султанська прилаштувала Торжинську і десь за тиждень-два перевелась в Адміністративний суд».

Працівник суду, що надсилав скаргу, також вказав, що копію акту перевірки, що надіслано до редакції, було направлено і до прокуратури, водночас зазначивши: «Вони роблять вигляд, що нічого не відбувається».

Як зазначили у Миколаївській міській прокуратурі №2 (в юрисдикції якої знаходяться Жовтневий та Корабельний райони) в липні, подібний лист до них не приходив, а для того, щоб справа рухалась далі, потрібен оригінал акту (чи завірена копія ТУ ДСА) та відповідна заява, або ж ТУ ДСА мусить саме передати справу до прокуратури.

«Між Торжинською і Панімаш був конфлікт, і вони весь час
займались «перекидуванням гарячої картоплі один на одного»

Торжинська М.В., колишній заступник керівника апарату Жовтневого районного суду, відмовилась говорити з пресою.

Проте Султанська М.А., яка була завідувачем кадрового сектору ТУ ДСА та керівником комісії перевірки, погодилась на розмову. Вона зазначила, що приїхала на перевірку з Корзуном А. В. і в той день мала ще термінові справи, тому пішла раніше. Саме вона відповідала за частину роботи, що була пов’язана з поясненнями. Чи була на перевірці присутня третя особа, вказана в акті, а саме начальник відділу планово-фінансової діяльності Янковська А.М., Султанська М.А. не пам’ятає. Також вона зазначила, що опитала трьох людей. На питання, кого саме, згадала лише Торжинську М.В. та «ще якусь дівчину, що там працювала».

Щодо відсутності Панімаш Н.М. під час перевірки пояснила ситуацію таким чином: «За 5 днів до перевірки ми повідомляємо про прихід, так було зроблено і цього разу, проте Панімаш Н.М. вирішила відвідати і не такі вже обов’язкові курси по підвищенню кваліфікації». Також Султанська М.А. зазначила, що після попередження про перевірку Панімаш Н.М. звернулась до ТУ ДСА з проханням  надати свої пояснення до запланованої перевірки у зв’язку зі своєю майбутньою відсутністю. Султанська М.А. сказала, що відмовила у такому проханні, адже вважала це нечесним – слухати одного з працівників раніше за інших.

Щодо Торжинської М.В. розповіла, що та певний час проходила стажування в ТУ ДСА, коли ще працювала заступником у суді, але, дізнавшись про менший оклад (велику різницю в зарплаті), вирішила не переходити працювати до ТУ, а залишитись на колишній посаді, хоча й стосунки з Панімаш Н.М. у неї не складалися. Так само Султанська М.А. підтвердила, що остання працювала з нею у відділі кадрів до переходу на посаду керівника Жовтневого районного суду.  Султанська М.А. розповіла, що її стосунки з Торжинською М.В. — хороші, з Панімаш Н.М. – також хороші, але більш ділові, і коли її назначили бути головою перевірки – їй це не сподобалось, адже двох осіб вона добре знала.

Двох працівниць вона називає розумними, ввічливими та знавцями своєї справи, проте зазначає, що між ними був конфлікт і вони весь час займались «перекидуванням гарячої картоплі один на одного». «Вони обидві до кінця не розказують» — висловила свою позицію Султанська М.А.

На питання, чи допомагала керівник перевірки знаходити нову посаду для Торжинської М.В. (про порушення якої знала і вказувала в акті) Султанська М.А. відповіла, що заступник керівника сама звернулась до неї з проханням кудись перейти, аби не переривати стаж. За її словами, на той момент вже не було місця у відділі кадрів і тому, маючи відомості про те, де є вільні посади, повідомила про них Торжинську М.В. На питання, чи телефонувала вона сама з проханням знайти посаду для знайомої, згадала лише Ленінський районний суд.

Також Султанська М.А. зазначила, що протягом 10 днів збори суддів опрацювали акт, де до уваги були прийняті відповідні оскарження від Панімаш Н.М., результат відправили до ТУ ДСА. Тепер Султанська М.А. працює на новій посаді в Адміністративному суді. Про подальший розвиток подій колишній керівник комісії перевірки нічого не знає і зазначає, що наразі не має повноважень щось вдіяти, проте говорить, що, звісно, мусить бути понесення відповідальності за скоєне.

«Можливо, якимсь чином в моїх діях вбачається
халатність, але моєї вини, що все так склалося, немає»

Вже після початку журналістського розслідування до редакції телефонували й інші робітники Жовтневого районного суду зі скаргами про те, що керівник апарату Панімаш Н.М. морально тисне на працівників суду та забороняє спілкуватись із пресою.

Панімаш Н.М. погодилась на розмову  та надала свої пояснення цій ситуації:

—  В березні проходила перевірка, за результатами якої був акт. Голова суду реагує на це колегіально, такі питання вирішують збори суддів. Коли проводилися збори, я була запрошена. Спочатку ми доповіли акт. Потім я звернулась до збору суддів зі своїми зверненням, в якому виклала всі факти, які неправильно вказані в акті, все те, з чим я не згодна. Далі я покинула кабінет, а вони вирішували, яким чином вони будуть  реагувати.

Збори нашого суду прийняли до уваги даний акт, але у зв’язку з тим, що пройшли усі терміни притягнення до дисциплінарної відповідальності, відповідно до закону про державну службу, а питання притягнення до відповідальності керівника та заступника керівника стосується повноважень начальника територіального управління, було надіслано відповідне рішення начальнику ТУ. Збори суддів також рекомендують ТУ вимагати з винних осіб погашення збитків та заподіяної шкоди.

Начальник ТУ, завідувач юридичного сектору надав правову оцінку даному акту, в якій було вказано те, що вини керівника апарату,  перевищення повноважень з моєї сторони або порушень при виконанні посадових обов’язків не вбачається. Тому вини по відшкодуванню збитків , моєї прямої вини, теж не вбачається у зв’язку з тим, що вина – це пряма шкода, нанесена підприємству. Моїми діями шкоди підприємству не було нанесено. Навпаки всі обов’язки, обов’язки кур’єра по доставці кореспонденції виконувалися на належному рівні.

Розумієте, я взагалі вважаю, що акт необ’єктивний. Мене не було під час перевірки. Можливо, причиною того є те, що головою цієї комісії була Султанська Марія, з якою у нас неприязні стосунки.

— А які стосунки  Торжинської М.В.  і Султанської М.А.?

— Добрі, дружні.

— Торжинська не звільнилась, вона далі перейшла? Хто їй шукав нову роботу?

— В наказі прописано: просимо звільнити за переведенням. Це тільки моя думка, що шукала, звичайно, її подруга, яка і була головою перевірної комісії. В разі переведення повинен бути лист відповідної установи, яка хоче прийняти людину на посаду. В наказі ж було прописано: звільнити для подальшої роботи в державній службі. Завуальовано і незрозуміло.

— Ваші стосунки з Торжинською не склалися?

— Не склалися.

— Чи були випадки, коли на зборах Ви морально давили на людей та забороняли спілкуватись з пресою? Які Ваші стосунки з працівниками?

— Ні, взагалі. Зараз дуже актуальне питання — це саме зв’язок зі ЗМІ, у нас є прес-секретар. Попередній виконувала роботу не дуже добре, я поклала обов’язки на особу, яка виконує її більш-менш, на належному рівні.

Навпаки я заохочую спілкуватись з пресою, адже нічого забороненого в нас там не відбувається. Коли ми чекали зборів суддів, вся канцелярія сказала, що підтримає мене. Якщо рішення зборів було б висловити мені недовіру  на підставі цього акту, я збиралася боротися, бо маю гарні стосунки з колективом. Але ви і самі розумієте, що для всіх доброю не будеш.

— Чи знаєте Ви, ким доводиться Конарева Торжинській?

— Я не знаю. Торжинська змушена була доповісти усе, адже знала, що я помічу. Я питала, хто це, але вона лише казала, що гарна дівчина. Говорила, що працювати їй не треба і гроші їй не потрібні, їй потрібен тільки стаж.

— Була якась вигода з того, що Конарева «працювала» за документами, але не приходила на роботу?

— В мене вигоди ніякої не було. Зі слів Торжинської, так. Але кур’єр це не є державна служба, це навіть не службовець, це обслуговуючий персонал, тому який стаж? Для пенсії – так, мабуть.

Я стала заручницею обставин. З однієї сторони — заступник, який не виконує мої вказівки. Я багато разів просила Торжинську привести Конареву. Навіть тоді, коли я вирішила звільнити кур’єра, я не бачила тієї особи, я бачила тільки заяву. А з іншої сторони — Голова суду, яка говорить «проводь перевірку», але стосовно керівника і заступника я не можу проводити перевірку. Стосовно керівника і заступника потрібна комісія, яка не може створитися з працівників суду.

— Прибиральниця дійсно виконувала всі обов’язки кур’єра? Заробітну плату вона отримувала?

— Виконувала. Бухгалтерія нараховувала зарплату на картку Конаревої. Чи віддала та картку, мені не відомо.

 —  Чому протягом 9 місяців ви підписували усі ці документи?

— Я підписувала, тому що відповідно до своєї посадової інструкції, проекти наказів готує заступник керівника апарату суду, тобто Торжинська. Так, можливо, якимсь чином в моїх діях вбачається халатність, що я не перевіряла. Але всі проекти, звичайно, готувала заступник керівника, на яку покладена кадрова робота. В акті прописано, що листа, яким я викликала Конареву, немає. Насправді викликала двічі: один раз просто викликала, а другий раз вже перед перевіркою. Через програму лист не пройшов, але він є в переписці. Просто ніхто не показав.

— Чому вирішили так пізно написати доповідну записку?

— Думала, що ми вирішимо все у суді. А також у зв’язку з тим, що Голова дала завдання провести розслідування, а у склад комісії не можуть входити працівники підлеглі, комісія із суддів теж неможлива. Тому вирішила доповісти. У листопаді була у відпустці, потім вийшла , звільнила Конареву, Голова запитала мене… Я зрозуміла, що іншого виходу, як доповісти ТУ в мене немає.

— Отже порушення з вашої сторони і зі сторони Торжинської були, але відповідальності за це ніхто не понесе?

— Ви розумієте, що моєї вини, що так склалося, немає. Я навпаки доклала усіх зусиль, щоби такого не було. Я цього добилася — я звільнила особу. На що Ви натякаєте, я не розумію. Коли мені відразу стало відомо, я спочатку хотіла врегулювати це питання з заступником, потім доповідала Голові, потім ТУ.

Панімаш Н.М. на питання, звідки вона знає про відповідь юридичного сектору ТУ, відповіла, що чула про це, але документу не бачила. Також варто зазначити, що керівник апарату написала доповідну в ТУ 14. 03. 2016 р., коли  Конареву було звільнено майже 4 місяці тому (а саме 05.11. 2015 р.). Такі дії Панімаш Н.М. пояснила тим, що хотіла, аби знали про цю ситуацію, та розуміла, що мусить це зробити, аби потім не звинувачували в усьому її.

Голова суду Саукова А.А.  підтвердила присутність Панімаш Н.М. на зборах суддів та зазначила, що відповідні оскарження та колегіальні рішення були направлені до ТУ:

«На зборах суддів було прийнято рішення колегіального органу. Питання про державні кошти ми надали вирішити ТУ в межах їх повноважень, оскільки ТУ і є розпорядником державник коштів (в акті йшлося про те, що була призначена заробітна плата разом з преміями і відпускними). Стосовно дисциплінарної відповідальності,  то терміни вже пройшли, оскільки  Конарева була  прийнята ще в 2014 році. Відповідно до Кодексу  законів про працю України, в статі чітко зазначено: місяць з моменту виявлення і не пізніше 6 місяців з моменту вчинення».

Також Голова суду ствердила, що відповіді із ТУ щодо матеріальних питань (про відсутність матеріальної шкоди) поки що немає:

«Поки що відповіді немає. Наскільки мені відомо, заплановано проведення додаткової  перевірки».

Начальник ТУ ДСА Сікиринський В. І. зазначив, що збори суддів не змогли належним чином вирішити питання і тепер цим займається він. За словами начальника, незважаючи на усі строки притягнення, збори суддів могли надіслати рішення і про дисциплінарну відповідальність, вже після чого ТУ самостійно вирішувало б питання про терміни. Проте варто зазначити, що в акті вказано: «Матеріальна відповідальність може бути покладена незалежно від притягнення до дисциплінарної, адміністративної чи кримінальної відповідальності».

На питання, який результат перевірки та як справа рухається далі, Сікиринський В.І. відповів:

«Чи реагувати у вигляді  юридичної відповідальності — для цього треба йти далі. Відповідним чином запросили у Державної судової адміністрації, у якої є відповідний ревізійний орган, провести аудит. Чекаємо від них приїзду спеціаліста. Відносно цього питання повідомлені, проінформовані правоохоронні органи. Вони цим також займаються».

Катерина Козачинська

Післямова:

Днями до редакції «Корабелів.Інфо» прийшов черговий лист від одного з працівників Жовтневого районного суду:

«Після звернення до Вас, до нас приїхала перевірка з Києва, всіх дуже ретельно розпитали, і, м’яко кажучи, кияни були в шоці, що відбувається. Але результати перевірки нам наше місцеве миколаївське судове управління не надавало. Також знаю, що деякі наші працівники збиралися подавати заяви в прокуратуру і навіть СБУ. Представники СБУ принесли письмові запити і попросили дати копії фінансових документів.

Спочатку здалося, що завдяки Вам хоч якось почався рух по перевіркам, але вже минув час, і немає ні відповідей СБУ, ні довідки по Київській перевірці… Думаю, що знову всі домовляються і наші ж керівники, що вчинили і продовжують здійснювати беззаконня, продовжують спокійно працювати. З сарказмом помічаю, що нічого ми, прості працівники, їм не зробимо…»

У свою чергу, хочемо зауважити, що, боячись говорити привселюдно про порушення законодавства у своїй системі, боячись і надалі подавати скарги до відповідних інстанцій, при цьому відкрито називаючи свої імена, боячись вимагати відповідей на свої питання, дійсно, мало що можна змінити. Сподіваємося, що у свідомих працівників буде більше сміливості, і вона допоможе їм у боротьбі за справедливість.