"Віват, Вікторія!" Золота медалістка з Корабельного навчатиметься журналістиці в одному з найпрестижніших ВНЗ України

Марія Полупанова, керівник гуртка «Школа журналістики» Дитячого центру позашкільної роботи Корабельного району, переповнена гордістю за свою вихованку Вікторію Кудряшову (випускницю 2016 р. ЗОШ №1 ім. О. Ольжича), написала до редакції «Корабелів.Інфо»:

«Віват, Вікторія! Така теперішня молодь: вихованка гуртка «Школа журналістики» ДЦ позашкільної роботи Корабельного району стала студенткою інституту журналістики Київського Державного університету імені Т.Г.Шевченка.

Думаєте це просто фотоапарат? (фото в підбірці ілюстрації до замітки). І так, і ні. Саме цей пристрій — два в одному: по-перше,  за допомогою нього  фіксуються події, предмети, по-друге – він свідок батьківської любові до своєї дитини, їх послідовності у її вихованні та заохочені до нових ще значніших здобутків-перемог. З недавніх пір він належить Вікторії Кудряшовій – нашому постійному, найпліднішому автору.

Що саме так щедро відзначили батьки дівчини? Вступ до інституту журналістики Київського Державного Університету ім. Т.Г.Шевченка!

Це перший оклик! Але одного мало! Бо сам вступ є логічним завершенням багатопланової підготовчої роботи — як до першого курсу в університеті, так і до самостійного життя як такого. То давайте дослідимо, скільки ще окликів ми маємо поставити Вікторії — юній громадянці України, котра вже вболіває за рідну землю кожною клітинкою свого організму.

Оклик другий! Віка закінчила школу з золотою медаллю! Як на мене це найголовніша нагорода серед усіх, що ними удостоюють ту чи іншу людину нашої країни. Бо вона за розум! І якби там не говорили, мовляв, вона нічого не важить при вступі до вищого навчального закладу, це маячня. Скажу так. Хай не важить! Вона заблищить усіма відтінками, коли у Віки будуть діти. Я аж бачу, як вона разом з ними пригадує свої шкільні роки і тих вчителів,  котрі змогли зацікавити її  цілеспрямованістю у досягненні мети. У даному випадку це викладачі Миколаївської ЗОШ №1 ім. Олега Ольжича.

Оклик третій! Віка  жодного разу не відмовила мені в написанні тієї чи іншої теми для навчальної газети нашого гуртка, що виходить у одній із соціальних мереж. Більше того, вона сама обирала тему, коли я затримувалась з пропозицією. Як наслідок — дівчина поклала перед членами вступної комісії вузу більше 150 робіт, опублікованих тільки у нашому пабліку. А приплюсуймо публікації на багатьох сайтах міста та країни, у друкованих виданнях.

«Пару слов за Николаев»: подведены итоги конкурса
народных сочинений о любимом городе (ВИДЕО)

Зважте на те, що кожна з цих робіт актуальна, яскрава, оригінальна, щира (як сама Віка). І найголовніше: всі прямо вказують на те, що болить юній громадянці в Україні і де нам докласти зусиль для подолання застійних явищ. Ось вам і власна ніша в журналістиці. А авторові лише 17 років!

Оклик четвертий! Віка з задоволенням бере участь у різноманітних творчих конкурсах. Ніколи не забуду таку сцену, свідком якої я стала. Разом з Вікою ми йшли за її заслуженою нагородою – грамотою за перше місце у конкурсі на кращу роботу за темами ГУ ДСНС у Миколаївській області. Працівниця прес-служби зустріла нас біля входу зі словами:

— Колеги спеціально вислали мене, щоб зустріти тебе особисто і запитати, як тобі вдалося так гарно написати?

Сказати, що я  пишалась Вікою у той момент — значить нічого не сказати! Тоді я впевнилась, що варто займатися журналістською педагогікою, щоб відкривати такі яскраві особистості і допомагати їм.

Виктория Кудряшова: «Война и мир»:
когда приходит новый Наполеон

Оклик п’ятий! Віка – смілива у боротьбі за справедливість. Хто читає «Корабелів.Інфо», той став свідком, як відчайдушно боролась вона з адміністрацією Миколаївського хлібозаводу №1 за те, що та відібрала у неї перемогу, визначену  вболівальниками у відкритому Інтернет-голосуванні.

«То гвозди в тесте, то тараканы в голове… Я намерена
рассказать всю правду!» — школьница из Корабельного района

Ясна справа, систему не легко здолати, але ж ніхто не відмінив правило: «Те, що не вбиває, робить нас сильнішими». Із солідарності до Віки я й досі не купую хлібопродукти виробництва цього підприємства.

В.Кудряшова: Солідарність —
«двигун прогресу» чи «гальмівний шлях»?

Чи це всі знаки оклику (у сенсі плюси Віки Кудряшової)? Звичайно, ні. Дівчину можна характеризувати ще з багатьох гідних сторін. Але ці основні. Їх я відзначила за два роки співпраці в навчальній Інтернет-газеті, що допомагає дітям вчитися журналістиці та вступати до спеціалізованих факультетів та інститутів.

Вікторія Кудряшова: «Чому розплодились «Азірови»?»

До речі, за чотири роки з моменту створення гуртка, десять його вихованців продовжують оволодівати журналістику  в таких вузах: Київські університети —  Міжнародний, Лінгвістичний та ім. Бориса Грінченка; Львівський Національний університет ім. Івана Франка; Миколаївські: Чорноморський державний університет ім. Петра Могили та Національний університет ім. В. О. Сухомлинського; Національний університет «Одеська юридична Академія». І ось тепер Віка Кудряшова, наш гідний  представник, навчатиметься в Київському Державному університеті ім. Т.Г.Шевченка (інститут журналістики).

В Кудряшова: «Чем разбавить прозу жизни или
Как не «проклавиатурить» своё счастье»

Віват, Вікторія! Ти наша гордість! Вірю в те, що фотоапарат поведе за собою твої нові відкриття в журналістиці і читачі сприймуть їх з користю для себе».

Нагадаємо, ми публікували роботи Вікторії:

«Свобода закута в солдатські шинелі, а ми, українці, як завжди – веселі»… Мешканців Корабельного питали про запах свободи України;

Дуже часто ми не помічаємо того, що відбувається «за парканом»;

«Прикрість втрачених надій в небі й ниві золотій…»

та інші.