За всіх часів люди славили книгу. Як її тільки не називали: і джерелом мудрості, і цілителькою душі, сонячним сяйвом і рікою, що живить Всесвіт. Книга завжди ототожнювалась із світлом, яке, незважаючи ні на що, намагались загасити варвари, знищуючи книжкові скарби. Книга і сьогодні – важливе джерело знань.
Вам буде цікаво знати: Основною формою занять у середньовічних університетах та школах було читання книг: викладач читав книжку й пояснював незрозумілі місця.
Чому ж студенти не читали цих книжок самі? Тому, що книжки тоді ще не друкувалися, а переписувалися. Такі книжки були дорогі й малодоступні, будь-хто їх читати не міг. Ось звідси й походить вислів “читати лекції”. А книги тоді були не схожі на наші: вони писалися великими літерами, а тому були гігантських розмірів – до півметра і більше. Через вагу й розміри носити з собою таку книгу було майже неможливо. Коштували вони дорого, а щоб їх не вкрали, то часом доводилося прив’язувати їх до столу ланцюгами.
Що ж ми маємо сьогодні? Люди не перестають читати книги в бібліотеках, які дуже змінилися за своїми функціями та напрямками роботи. Не дивлячись ні на що, бібліотека накопичує і зберігає книгу, бо існує закономірність – в бібліотеці кожна книжка дочекається свого читача. Рано ще судити про згубність чи користь суцільного засилля Інтернету і наслідки витіснення ним традиційної книги. Для висновків потрібен час. Але деякі світові дослідники вже б’ють на сполох. Люди перестають читати і втрачають образне мислення і уяву, що в свою чергу накладає відбиток на менталітет та моральні якості. Ми втрачаємо здатність поставити себе на місце людини, що страждає, втрачаємо допитливість та здатність аналізувати якість шквалу інформації.
А в книгах, особливо в класиці, вся правда і мудрість людства, яке ніколи не змінюється в своїх прагненнях, помилках і вадах.
Ось-ось закінчиться черговий навчальний рік, а ця пора приносить втрати для бібліотек.
Бібліотека висловлює щиру подяку тим керівникам навчальних закладів Корабельного району, які вже багато років включають бібліотеку до обхідних листків своїх випускників і фахівців, що звільняються з роботи. Це дозволяє молоді не забути на порозі нового дорослого життя і повернути вже непотрібну їм книгу, так необхідну наступним поколінням. Деякі взагалі вперше переступають поріг дорослої бібліотеки з обхідним листком і відкривають для себе її переваги.
В бібліотеці кожна книжка дочекається свого читача. Ланцюгів на сучасних книгах нема, її легко взяти в бібліотеці, а повернути, іноді, не так легко.
Ольга Ясько,
завідувач бібліотеки-філії №18
Централізованої бібліотечної системи для дорослих м.Миколаєва
Прискорбно . Как можно взять и не отдать ? У людей крайне низкий уровень общей культуры .
У людей напрочь отсутствует ответственность , начиная с невозвращенной книги и заканчивая засцаным лифтом. С кем мы собрались идти в Европу ?
Прежде чем войти в приличный дом , нормальные люди вытирают ноги . Прежде чем войти в ЕС необходимо все быдло депортировать за "паребрик".
Согласен.