Без рубрикиОбщество
Як пропонують перейменувати вулиці у Корабельному районі Миколаєва у зв'язку з декомунізацією
Голова громадської організації «Символи Миколаєва» Георгій Савченко надіслав до редакції видання «Корабелів.Інфо» перелік вулиць та провулків міста Миколаєва, які їх громадська організація пропонує перейменувати.
Так, члени ГО, згідно Закону «Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки» та Закону «Про правовий статус та вшанування пам’яті борців за незалежність України у ХХ столітті», опрацювали Реєстр топонімів міста Миколаєва, розміщеного на сайті Миколаївської міської ради станом на 31 серпня 2015 року, і вносять свої пропозиції
для перейменування. Як помідомив Г.Б. Савченко, ці пропозиції були обговорені на зборах ГО і проголосовані. Робота організації в цьому напрямку ще продовжується, і будуть ще інші пропозиції.
Ознайомитись з повним переліком зазначених пропозицій (по всьому Миколаєву) можна за посиланням.
Крім того, «Корабелів.Інфо» зробили витяг з тексту ГО «Символи Миколаєва», обравши пропозиції щодо перейменувань вулиць та провулків саме Корабельного району:
| № в реєстрі | Чинна назва | Підстава для виключення | Пропонована назва | Обгрунтування нової назви |
| 28 | Артема вулиця | Засновник Донецько-Криворізької радянської республіки, брав участь у знищенні українського національного руху. | Нодарі Чантурії | Головний інженер, директор суднобудівного заводу «Океан» упродовж 25 років, почесний громадянин Миколаєва, заслужений працівник промисловості України. |
| 33 | Бела Куна вулиця | Діяч міжнародного комуністичного руху. Один із засновників компартії Угорщини. Відіграв провідну роль в організації радянської влади, розробці основ внутрішньої і зовнішньої політики Угорської соціалістичної республіки. Йому, разом із чекістами Фельдманом і Р.С.Залкінд, відомою під псевдонімом «Землячка», Дзержинський доручив терористичну акцію в Криму 1920 р., під час якої було розстріляно до 50 тис. чоловік | Костя Гордієнка | Кошовий отаман Запорізької Січі, разом із 8-тис. військом запорожців у 1709 р. приєднався до Мазепи. У вигнанні підтримував Пилипа Орлика. Разом з Мазепою, останній шлях якого пролягав через наші землі, емігрував. У вигнанні підтримував Пилипа Орлика. |
| 62 | Блюхера провулок | Воєначальник, маршал СРСР (1935), причетний до політичних репресій в Радянському Союзі у 1930-х рр. | Кіммерійська | |
| 80 | Бубнова провулок | Радянський державний і партійний діяч, нач. Політуправління армії. | Античний | Археологічні знахідки на території Жовтневого артефактів скіфського періоду та залишок стоянок |
| 100 | Ватутіна вулиця | Воєначальник, генерал армії (1943), Використовував солдат як гарматне м’ясо. | Лікаря Мирополь- ського | Один з основоположників цивільної медицини в Богоявленську 16 серпня 1941 року, перенісши із залізничної станції покинутих німцям в розбитих вагонах поранених радянських бійців в приміщення школи на вул. Ватутіна, надавав їм медичну допомогу, деяких прооперував. Після війни був репресований і розстріляний. |
| 189 | Генерала Попеля вулиця | Радянський військовий діяч. Голова спец. військового трибуналу Олександрівської групи військ на півдні України. Підписував розстрільні вироки «ворожим елементам».Особисто приймав участь в каральних експедиціях з винищення залишків загонів Н.Махна. Підтримував Жукова в планах переселення українців до Сибіру. | Пилипа Орлика | Військовий діяч, дипломат, український гетьман у вигнанні, сподвижник Івана Мазепи. Його напрацювання, названі «Конституцією Пилипа Орлика», були спрямовані на створення української державності. Неодноразово перебував на території майбутньої Миколаївщини. Під його керівництвом перебудовано козацьке укріплення Орлик, згодом перейменоване в Ольвіополь. Шлях Орлика разом з Мазепою в еміграцію також лежав через наш край. |
| 233 | Дибенко вулиця | Радянський військовий діяч, командарм. Член РСДРП. | Богоявленського повстання | Щоб попередити народні хвилювання під час вилучення продовольства в Богоявленську, було взято в заручники бдизько 10 осіб із сімей, найактивніше чинивших опір владі. Але це лише прискорило повстання і реакція селян була миттєвою. Наступного дня (27 квітня 1920 року) загін повсталих богоявленців на тачанках почав наступ на Миколаїв, щоб визволити заручників і вступив у бій з більшовиками, котрий тривав до вечора. Не в змозі зупинити просування повсталих богоявленців вранці 28 квітня проти загону повстанців більшовики кинули у бій бронепоїзд з загоном червоноармійців під командуванням А. Сидорова. Бронепоїзд рушив з Миколаєва у бік Богоявленська, зупинився на ст. Кульбакине і почав обстріл Богоявленська з гармат. |
| 249 | Дунайської флотилії провулок | Особовий склад в основному був з працівників НКВД | Лиманська флотилія | Складалася з морських чайок та 6454 козаків морської піхоти — Війська вірних козаків під командуванням Антона Головатого. Це була славна бойова одиниця Чорноморського флоту, яка неодноразово рятувала його у морських боях. На рахунку її – Лиманське побоїще, захоплення батарей на о-ві Березань, взяття Очакова та багато інших. |
| 260. | Железнякова вулиця | Балтійський матрос, причетний до арешту Тимчасового Уряду та розпуску Установчих зборів, брав участь у каральних акціях, в тому числі в Україні | Максима Залізняка | Керівник гайдамацького повстання – Коліївщини 1768 року, одним із центрів якої була територія Миколаївщини За переказами, родом з Миколаївщини (родичі й зимівник на Громоклії). |
| 264 | Жовтневий провулок | закон | Снігурівський | Шлях на Снігурівку |
| 277 | Затонського провулок | Рад. держ. і парт. діяч. Голова ВУЦИК. ЦКК ЦК КП (б)У і нарком РКІ УРСР, нарком освіти УРСР. | Боплана | Гийо́м Левассе́р де Бопла́н – франц. інженер та військовий картограф, з 1630-х до 1648 перебував на території нинішньої України. Головною працею Б. були карти України та його «Опис України», в якому для нас цікавий опис географічних об’єктів Миколаївщини, в тому числі нинішнього Корабельного району: «Виноградна Криниця з джерелом прямо над проваллям», та Семенів Ріг – «коса при з’єднанні лиманів Богу і Дніпра». |
| 294 | Зої Космодемянської | Виконувала провокаційні підпали, від яких страждали сім’ї воїнів, що були на фронті в лавах ЧА | Марії Заньковецької | Марія Костянтинівна – укр. актриса і театральна діячка. Перша в Україні народна артистка. Часто бувала з гастролями в Миколаєві,тривалий час жила і працювала тут. Багато зробила для розвитку культури нашого краю. |
| 300. | Івана Федька вулиця | Воєначальник, командарм 1-го рангу, брав участь у каральних операціях проти власного народу. Репресований. | Давньогрецька | На північно-західній околиці Жовтневого виявлено рештки старогрецького городища ІV – ІІ ст. до н.е. |
| 406 | Колонтай вулиця | Рад. державна і партійна діячка. Брала активну участь у підготовці та проведенні Жовтневої раволюції. | Ключова Балка | Вулиця розташована в місцевості,стара назва якої Ключова Балка, що тягнеться вздовж річки Вітовки, від озер біля об’їзної дороги до Південного Бугу. Ключі (джерела), які всюди витікають в цій місцевості, і живлять річку Вітовку. |
| 408 | Командарма Уборевича вулиця | Очолював Петроградську ЧК | Сарматська | |
| 409 | Командарма Смирнова улица | Революціонер, член реввоєнради. Радянський військовий діяч | Якірна | Стара назва Річкова, але така назва вже існує. Тут живуть переважно нащадки рибалок. |
| 443 | Коцюбинського вулиця | Додати ім’я Михайла | Михайла Коцюбинського | Стара назва на честь письменника Михайла Коцюбинського. Добавити ім’я. |
| 476 | Латиських Стрільців вулиця | Брали активну участь у Жовтневій революції і в громадянській війні. Були підпорядковані ЧК | Січових стрільців | УСС протистояли російським військам у Першій світовій війні, брали участь у визвольних змаганнях 1917-1920 рр. Найбоєздатніша частина армії УНР. Борці за національну державність та українську незалежність. |
| 489 | Ленінградська | Олега Ольжича | Олег Олександрович Кандиба – український поет, археолог і політичний діяч. Меморіальна дошка розташована на ЗОШ №1, що носить його ім’я. | |
| 505 | Литовченка вулиця | Член миколаївського комітету РСДРП | Богатиря Круца | Іван Семенович Круц – укр. богатир, атлет, экс-чемпіон СРСР з класичної боротьби. Його им’я вперше пролунало на борцовськім помості в 30-х рр. минулого ст. Жив у Жовтневому Кораб. р-ну на вул. Литовченка. Викладав боротьбу в клубі на вул. Терешкової. Репресований. Похований в Кораб.р-ні. |
| 506 | Литовченка провулок | Член миколаївського комітету РСДРП | Баркасний | Куточок, де жили рибалки і в кожного був свій баркас. |
| 542 | Марії Ульянової вулиця | Мати Леніна | Святодухівська | До березня 1944 стояв один з найбільших православних храмів півдня України – трьохпрестольний собор Святого Духу. Нині діє одноіменна церква, побудована зі старого приміщення ЦПШ . |
| 545 | Маршала Жукова вулиця | Партійний та військовий діяч. Ціленаправлено знищував солдат –українців, за що його називали м’ясник. Автор спільного з Берією наказу про депортацію українців 1944 року. | Князя Ольгерда | Великий князь Литовський – один із «збирачів руських земель». У 1362 р. Ольгерд Гедимінович з об’єднаним військом литовців, українців та білорусів біля річки Синюхи розбив золотоординські війська, після чого підвладна золотоординцям територія значно звузилася – до прибережної зони Південного Бугу. В результаті відбулося повне підпорядкування Наддніпрянщини Великому князівству Литовському, і монголи вже ніколи не загрожували південному заходу Київської Русі. |
| 662 | Островського вулиця | Микола Островський письменник. Автор роману «Як гартувалася сталь». Причетний до каральних експедицій проти населення, запідозреного в контрреволюції. | Бориса Мозолевського | Мозолевський Борис Миколайович, укр. археолог, історик, поет, дослідник скіфської старовини. Керівник експедиції, що дослідила відомий скіфський курган Товста Могила та відкрила славнозвісну пектораль. Народ. на Миколаївщині. |
| 663 | Островського провулок | Микола Островський письменник. Автор роману «Як гартувалася сталь». Причетний до каральних експедицій проти населення, запідозреного в контрреволюції. | Кульбакінський | //-// |
| 686 | Пархоменка вулиця | Партійний військовий діяч. Учасник революцій 1905 – 1907, Лютневої та Жовтневої. | Гетьманська | |
| 713 | Піонерський провулок | На честь Всесоюзної піонерської організації ім. Леніна, девізом якої було: «К борьбе за дело Коммунистической партии Советского Союза будь готов!» | Литовський | У Кораб. р-ні існує багато легенд, пов’язаних з литовським періодом. Стара назва Богоявленська – Вітовка, на честь литовського князя Вітовта. |
| 734 | Подвойського вулиця | Радянський, партійний, військовий діяч. Один з організаторів і керівників Жовтневого збройного повстання. | Дмитра Яворницького | Дмитро́ Іва́нович – укр. історик, археолог, етнограф, фольклорист, лексикограф, письменник, дослідник історії українського козацтва. Бував в наших краях, в с. Лимани, У своїх працях описував Кисляківський курінь та козацьку церкву. |
| 801 | Радянської Армії вулиця | Закон | Національної гвардії | |
| 909 | Терешкової | Відкрито підтримала анексію Криму | Мар’янкина | З давніх-давен у Богоявленську існує легенда про дівчину Мар’янку, яка після загибелі нареченого, оселилася на високій горі, збудувала собі хатку і народила дитину. Гору ту люди назвали Мар’янкіною. Так і живе споконвіку на тій горі заснований нею рід Мар’янків. (Прізвище Мар’янків у Богоявленську дійсно доволі розповсюджене). |
| 986 | Червоносільська вулиця | Червоний колір – один з більшовицько-революційних символів | Святотроїцька | Недалеко від Корабельного району було селище Святотроїцьке, що злилося з с. Лимани Жовтневого району. |
| 990 | Червоних Слідопитів вулиця | Червоний колір – один з більшовицько-революційних символів | Авіаторів | Аеродром – поряд. |
| 995 | Чичерина вулиця | Партійний і державний діяч СРСР, дипломат. | Краєзнавця Касьяновського | Валентин Олександрович – вчитель, краєзнавець, невтомний дослідник рідного краю. Половину свого життя поклав К. На те, щоб зібрати в архівах, упорядкувати і довести до земляків історію Корабельного району. Брав участь у підготовці енциклопедичного видання «Історія міст і сіл України: Миколаївська область». |
| 1004 | Шверніка вулиця | Член Миколаївського комітету РСДРП. Партійний і державний діяч СРСР. Член Президії ЦК КПРС, ВЦИК та Президії ЦИК СРСР. | Бориса Мороза. | Борис Михайлович Мороз – громадський діяч, просвітянин. Один з ініціаторів створення Миколаївської Крайової організації Народного Руху України. В 1991 році в день прийняття Декларації про незалежність України разом з іншими патріотами міста підняв синьо-жовтий прапор на щоглі адміністративного корпусу з-ду «Океан» — перший піднятий національний прапор над офіційною держ. спорудою в Миколаєві. Ініціатор та організатор робіт по встановленню (замість дерев’яного хреста) монумента жертвам Голодомору. |
Всі свої пропозиції ГО «Символи Миколаєва» надсилала ще до останніх місцевих виборів попередньому меру — Гранатурову, але питанню перейменувань топонімів, як відомо, у нашому місті не приділялося достатньої уваги.
Тепер же, з 21 листопада, розпочався другий етап дії закону про декомунізацію: Верховна Рада України отримує право самостійно перейменовувати міста і вулиці в країні. Чи встигнуть миколаївці це зробити раніш, ніж ВР вирішить, на яких нам вулицях жити, — невідомо…
