Без рубрики

В.Кудряшова: "Час жити…"

Автор: Вікторія Кудряшова

Перший день зими ознаменувався не тільки появою довгоочікуваного снігу й невеликої ожеледиці, але й замайорів червоними стрічками, адже кожен небайдужий міг прикріпити до грудей цей атрибут кольору крові — крові ВІЛ-інфікованих людей, і виразити їм свою сердечну підтримку. А все тому, що 1 грудня — Міжнародний День боротьби зі СНІДом,
або ж порозуміння з ВІЛ-інфікованими.

В такі дні розумію: можливо, я й не маю рації щодо людської черствості, бо відгомін жалю вчувався і на перервах в Першій школі (ЗОШ №1), і на конференції з питань СНІДУ в ДЦ позашкільної роботи Корабельного району. «Головне, щоб співчуття було не показним, а щирим»,- приходжу тоді до компромісу в суперечці скептичного «Я» із наївним.

На загальношкільній традиційній лінійці кожен клас отримав клаптик червоного паперу, на якому до великої перерви мало з’явитись декілька слів з приводу запобігання ВІЛ-інфекції. Врешті, спільними зусиллями наші клаптики ми об’єднали в гігантську стрічку, що за розмірами нагадувала величезне серце, що складається з маленьких сердечок усіх учнів і вчителів Рідної Першої.

Однак о 14.00 на мене чекала позашкільна робота: в ДЦ саме була запланована конференція, присвячена питанням СНІДу. Як юний журналіст, я не могла залишитись осторонь цього питання, тому дебютувала на сцені малого актового залу із тематичною промовою.

Сподіваюсь, мій «лист у вічність» до легендарного Фредді Меркурі, що помер від СНІДу в 1991 році, розворушив серйозні філософські думки в головах учнів гімназії та ліцею, яких було запрошено на захід.

3

Зазвучали імена Джії Марії Караджі, Айзека Азимова, Офри Хазе… Роботи моїх «колег» по гуртку теж «пробивали на сльозу» й примушували задуматись над тим, яке швидкоплинне життя, тим паче, якщо воно сповнене слави та овацій.

1

Однак просвітницьку роботу виконували не лише вихованці гуртка «Юний журналіст». Марія Борисівна Полупанова, керівник гуртка, представила Наталію Львівну Валуйко — лікаря-інфекціоніста, яка працює в Жовтневій центральній районній лікарні, Олександру Павлівну Скалько – юриста, та Володимира Михайловича Стеценка — соціального працівника, які допомагають ВІЛ-інфікованим у благодійній організації «Час життя».

2

Фахівці познайомили нас із страшними реаліями життя: Наталія Львівна розповідала про конфіденціальність у своїй професії: навіть якщо треба повідомити про діагноз 16-річному підлітку, то лікар змушений виконати цю неприємну місію без присутності батьків. Олександра Павлівна ж, навпаки, закликала нас, юних журналістів, використовувати свій талант у благородних цілях: можливо, правильна постановка проблеми боротьби зі СНІДом у ЗМІ врятує життя тисячам інфікованих людей. Недарма журналістів називають «четвертою владою»: у їх руках зосереджено сотні людських доль, і саме від їх вправності в мистецтві красномовства залежить, наскільки оточуючі проникнуться гостротою питання. Залежить, чи розтоптати долі ВІЛ-інфікованих без права на життя, чи вселити правильне розуміння проблеми у свідомість здорових людей, які спостерігають за їх репортажами. Володимир Михайлович підвів філософський підсумок нашої роботи (ВІЛ-інфікований зрозуміє його в стократ правильніше за вільного від інфекції): час жити.

4

Ще пару фраз наостанок. Люди, дуже важливо залишатись толерантними в ставленні до ВІЛ-позитивних! Бо вони вмирають не тільки від прогресування хвороби, неправильних методів лікування, а й насамперед від того, що їх цураються найближчі, від відчаю, від самотності. Уявіть на хвилину, що ваша близька людина хвора на цю страшну хворобу і не наважується розповісти вам про це, боячись, що ви її відштовхнете…І в цю жахливу мить ви зрозумієте, що кількість прожитих років тих, хто «підхопив» вірус, прямо пропорційна вашому ставленню до страдників «світової чуми». Тому й від вас, безсумнівно, залежить, ділитимуться клітини вірусу в організмі хворої людини паралельно із репутацією та колом її друзів, чи незважаючи на фізичні причини, інфекція наштовхнеться на спротив добра, милосердя та щирої підтримки.

Вікторія Кудряшова, учениця ЗОШ №1,
вихованка гуртка «Школа журналістики»

Читайте новини першими

Связанные статьи

Добавить комментарий

Ваш адрес email не будет опубликован. Обязательные поля помечены *

Back to top button