«Усі різні – всі унікальні – всі рівні». Добре, коли б ми залишалися людьми
Часто, поринаючи у глибини щоденного життя, гублячись в буденності проблем, «обростаючи» гнівом того, що діється навколо, ми забуваємо пам’ятати про дещо більше – дещо людське і варте поваги; і однією із таких тем, котру було б непогано розуміти усім і, хоч інколи, але намагатись їй слідувати, є тема рівності людей.
Кожен народжується на світ, і кожен, відповідно, має право на життя.
Але варто пам’ятати, що навіть близнюки, народжені з різницею в секунди, можуть бути найпротилежнішими, найрізнішими. То що ж говорити про суспільство загалом?
Часом нам здається, що ті, хто не поділяють нашої думки, нашого погляду, нашого звичаю, — не люди. Це помилка, грандіозна помилка, адже якою б не була особа, вона одна на цій землі зі своєю унікальністю, нехай і вираженою через недоліки.
Кажуть: не суди іншу людину лише за те, що її недоліки чи помилки не такі, як у тебе. Усі ми рівні, рівні перед Богом і правом на життя. Це повинен усвідомити кожен. Люди не змогли б жити у соціумі, якщо б керувались лише правилом власності, правилом джунглів, особистих інтересів чи у крайньому випадку – інстинктів.
Правове суспільство, демократичне суспільство несе за собою усвідомлення того, що усі рівні, усі унікальні, хоч і такі різні. Певна річ, для кожного існують обов’язки, правила, які не можна порушувати, моральні цінності, які варто зберігати, яким варто слідувати. Але вибір залишається за кожним індивідуально.
Земля стала б тьмяною, якби усі були однаковими, вона б не рухалась вперед, не досягала нового. І хоч інколи здається, що певні відмінності інших заважають нам, то варто задуматись: що, аби усі так заважали один одному, і кожен вчиняв, втамовуючи лише власні інтереси? Першочерговим завжди є намагання зрозуміти людину і домовитись із нею словом, прости людським словом. На жаль, сьогодні таких випадків стає усе менше і менше…
Кожен має право на життя і на вибір. Усі різні – але всі рівні. Добре, коли б ми залишались людьми — тоді б, напевно, і розуміли це, направляючи усі сили на те, аби жити у злагоді, а певні негаразди чи непорозуміння, невподобання ідей або думок інших вирішували, обговорювали із самого початку зародження тої чи іншої проблеми.
Залишаймось людьми!
Катерина Черемнова
