Купала

У ніч з 6 на 7 липня —
свято Івана Купала

Багато кому відомо, що до літнього циклу українських народних пісень належать купальські. Назва говорить сама за себе: їх виконували на свято Івана Купала, яке колись відзначали наприкінці червня, а згодом – на початку липня (за новим стилем). У цю ніч дівчата плели вінки та пускали їх на воду, щоб дізнатися, хто ж першою вийде заміж.

З дитинства пам’ятаю ще одну традицію: молодь розпалювала багаття, після чого хлопець та дівчина, тримаючись за руки, повинні були його перестрибнути. Якщо вони не роз’єднають рук, то так і будуть разом надалі, а якщо ж ні – не судилося.

Найсміливіші на свято Купала навіть ходили шукати «цвіт папороті», який наділяв найважливішим, на думку язичників, даром – умінням розуміти мову тварин і рослин.

Сьогодні люди згадують такі легенди з легкою усмішкою, а саме свято вважають віянням минулого. Принаймні, так здавалося мені. Ось чому я вирішила перевірити, як сучасні українці ставляться до звичаїв своїх предків: підтримують і відновлюють їх, або започатковують нові?

Користуючись можливостями соціальних мереж, я знайшла відповідь на своє запитання майже миттєво. Виявилося, що найсовіснішими кіперами (від англ. keeper – хранитель, зберігач) давніх традицій є мешканці Західної України.

Зокрема, кобіта Яна з міста Здолбунів (Рівненська область) розповіла, що місцева молодь на свято Купала збирається в гідропарку та обливається водою з пляшок і відер. Додому вони повертаються мокрі, як плющі, продовжують забавки та проводять різноманітні конкурси.

Революційною романтикою свята інфікував молодик Іван з Тернопільської області. У його селі є звичай збирати до купи шини від коліс, заливати їх бензином і підпалювати. Від тої ватри стає тепло не лише на вулиці, а й у душі. Іван також додає, що горить вона всю ніч, а на небі видніється чорний дим, який якнайкраще можна побачити вранці на світанку.

Друге місце за кількістю святкових дійств, які проводяться в ніч з 6 на 7 липня, посіла Центральна Україна. Особисто мене це приємно здивувало. Мешканка Черкас Іванна поділилася, що в їх місті є дерево, яке прикрашають квітами та стрічками, після чого водять навколо нього хороводи та співають пісні. А потім – традиційне розпалювання вогнища та купальські ворожіння.

Третю позицію в списку переможців чесно розділили північ, схід і південь України.

Дівчина Ксенія з Київщини відразу ж сказала, що в них не все так банально, як в інших. Наприклад, багаття сягає 4 метрів у висоту, його не перестрибнути. Після 10 години вечора все село збирається на танці, майстри кулінарної справи готують шашлик, розливають квас і пиво. Діти зазвичай бігають з кульками та чимось солодким. Сусідня Чернігівська область також відрізняється оригінальністю. Там організовують театральне дійство та святковий концерт. Дівчата плетуть вінки, які потім пускають на воду, а хлопці влаштовують танці.

Привіт з Херсонщини передав юнак Сергій своєю розповіддю про каховські гуляння на Дніпрі. Спочатку молодь спалює опудало на Набережній, після чого дівчата в національних костюмах пускають на воду вінки. Здогадайтеся, яке завдання чекає на сміливих хлопців? Тут зрозуміло й без підказок: вінок наздоженеш – наречену вибереш.

А приз глядацьких симпатій заслужено отримує Запоріжжя, вірніше Хортиця – острів козацької слави.

Хто б міг подумати, що саме тут цього року (запорожці відзначали свято за старим стилем — наприкінці червня) відбудеться наймасштабніше святкування Купала? За деякими джерелами, кількість учасників сягнула за тисячу чоловік.

І, здавалося б, усе було традиційно: спалене опудало, спущені на воду вінки, купальські танці та пісні, величезне вогнище та ворожіння. Але я переглядаю фото та вкотре жалкую, що навіть не знала про те, що планується таке дійство. Мені здається, що ту атмосферу єдності неможливо передати словами. Недарма Екзюпері казав, що найглибше відчуваєш серцем, тому чи варто сподіватися на щось інше?

Ольга Лисенко
На фото — святкування Купала на Хортиці