Тих днів не змовкне слава… Учні школи №49 вшанували бійців Великої Вітчизняної

Ніхто не забутий,
На попіл ніхто не згорів:
Солдатські портрети на вишитих крилах пливуть.
І доки є пам’ять в людей і живуть матері,
Допоки й сини, що спіткнулись об кулі, живуть.

Пам’ять… Вона нетлінна і вічна. Вона дивиться на нас із старих фронтових фотографій, з тих речей, які зберігають фронтовики, і не дає померкнути жодній героїчній сторінці історії перемоги над фашизмом. А ми, молоде покоління, про іхні бойові подвиги, їхнє воєнне життя можемо сьогодні дізнатися тільки з розповідей, кінофільмів, творів художньої літератури.

Як тільки вберуться у чарівні білі квіти сади навесні, засвітять дивовижні свічки каштани, а повітря розіллється тонким і ніжним ароматом, в бузкових кущах заллються піснями солов’ї, а вся земля випромінюватиме радість і щастя, нестримну жагу до життя, в один з таких прекрасних днів, 9 травня, ми відзначаємо велике свято – День Перемоги!

В Миколаївській загальноосвітній школі №49 відбулися заходи, присвячені цій хвилюючій і в такій же мірі болючій темі – Перемоги у Великій Вітчизняній війні. Учні школи мали за честь запросити ветерана Великої Вітчизняної війни М.В. Кобу на свою шкільну лінійку, де були присутні також і батьки, і вчителі.

Микола Васильович розповів про свій життєвий та нелегкий бойовий шлях. Учні із захопленням слухали розповідь ветерана про бойових друзів, про буремні дні війни. 

З перших днів війни Микола Васильович вступив до лав добровольців. В одному з боїв був поранений, а після лікування знову пішов захищати свою країну. Ветеран має багато орденів та медалей. Із задоволенням приходить він на зустріч з дітьми, ділиться спогадами про війну.

Учні школи подарували ветерану невеликий концерт, де звучали патріотичні пісні, вірші про війну.

Зустріч закінчилася, учні подякували Миколі Васильовичу за цікаву розповідь, побажали йому здоров’я та довголіття і подарували квіти.

А ще 7 травня учні школи вклонилися усім полеглим в роки Великої Вітчизняної війни, схилили голови в журбі й задумі, поклавши квіти до могили героїв, що не повернулися з тієї проклятої для всього світу війни.

…Все далі відходять грізні і важкі роки Великої Вітчизняної війни, але не згасає пам’ять про тих, хто не шкодував своєї крові, свого життя. Кожен із нас поділяє думку, втілену в словах: «Ніхто не забутий, ніщо не забуто». Наш обов’язок – не тільки в свята, а кожного дня пам’ятати про тих, хто кував перемогу й загинув у цій страшній війні.

Шановні ветерани! Учні школи №49 щиро вітають вас зі святом Перемоги! Ми вклоняємося Вам! Ми завжди будемо пам’ятати ваш подвиг! Ми завжди будемо пам’ятати вас! Низький уклін вам, ветерани!

Колектив школи №49