"Таланти Корабельного засяють завдяки меценату Антощенко" - директор ДЦ

До редакції  «Корабелів.Інфо» надійшов лист від директора Дитячого Центру позашкільної роботи Корабельного району Тетяни Турчак, в якому вона розповідає:

«Так сталося, що саме влітку нинішнього року — 2013 рік дитячої творчості в Україні, об’явлений Президентом нашої держави — у Дитячому Центрі позашкільної роботи Корабельного району, котрий я очолюю 23 роки, відбулися зміни, що увінчали мої багатолітні намагання та спроби привести у відповідність з сучасними нормами сцену актової зали.

Звичайно, серед читачів знайдуться люди, котрі скептично, скажуть: «Яка різниця? Аби сцена була в принципі». Та все ж впевнена, більшість зрозуміє і мої професійні амбіції (за фахом я режисер), і мою настирливість на межі з впертістю, як керівника, і той подарунок, що отримали наші обдаровані вихованці: тепер талант кожного з них буквально засяє й зазвучить в усій красі і буде зрозумілим з будь якого кута зору в актовій залі, тому що і освітлення, і звучання відповідають рівню нашого часу. Тож десять років віри і зневіри, сподівань і розчарувань, лобіювання і безкінечної кількості візитів у владні коридори, тобто боїв з вітряними млинами, варті цього результату. Хай такою ціною, але діти мають, а то головне.

Пригадую, як близько двох з половиною десятиліть тому ми отримали нинішнє приміщення, що було призначене для промисловості та заходилися його поволі пристосовувати під свої високі цілі. Теперішній вигляд нашого закладу тільки зовні нагадує ту будівлю, що перейшла нам у спадок. Ії ж начиння відрізняється абсолютно від першооснови. Просторі кабінети для гурткової роботи, танцювальні та співочі класи, велика та мала актові зали зручні у використанні і щоразу гостинно приймають своїх маленьких господарів. Тепер ще й сцена, реконструкція котрої стала можливою завдяки меценату
Юрію Михайловичу Антощенко, тішить своєю досконалістю. Я не знаю, які з моїх аргументів були для нього найпереконливішими, про те він легко погодився допомогти і не відступився від свого слова аж допоки роботи були виконані.

Що ж, власне, стало можливим завдяки нашому благодійнику? Окрім того, що він фінансував роботи, ще й направив до нас фірму, котра виконала монтаж світлового приладдя сцени. Нею стало ТОВ «Світлолюкс електромонтаж» (директор Володимир Гамзяков, заступник В’ячеслав Кольцов). Сьогодні я щиро дякую цих двох адміністраторів за те, що вони, не дивлячись на невідкладні справи по основному профілю роботи (електромонтаж підстанцій і т. д.), виділили бригаду спеціалістів і доклали чималих зусиль, щоб організувати виконання всього від них залежного аби наша сцена відповідала вимогам сучасності.

Роботи по переобладнанню сцени показали, як плідно співпрацювали різні за профілем фірми для досягнення кінечної цілі. Так бригадою зі «Світлолюкса електромонтажа» опікувалися професіонали компанії «MuzicGulf» корпорації «Ямаха» в Миколаєві (директор О.С. Циталовський). Об’єкт курирували професіонали вищої категорії по освітлювальному та звуковому обладнанню Геннадій Анатолійович Фибилєв, а також технік-оператор по освітленню та відеоряду Денис Вікторович Марцих, художник по освітленню Михайло Олександрович Олексієнко («MuzicGulf»). Безпосередніми виконавцями запланованих робіт стали Віктор Гончарук, Олексій Катрич, Сергій Коваленко, Ігор Сагайдак, Сергій Некрасов, Іван Мальона («Світлолюкс електромонтаж»).

Ці люди, котрих познайомила необхідність модернізувати сцену нашого дитячого закладу, настільки професійні у своїй справі, що я щиро дослухалася до них та приймала пропозиції. Наприклад, за порадою Олексія Семеновича Циталовського було змінено форму самої сцени з тією метою, щоби вона давала можливість ефективно використати усі новації перфоменсу. Раніше ми мали сцену відносно застарілої форми з морально деградованим звуковим та освітлювальним обладнанням, що вмикалося у різних місцях і створювало незручності операторові, котрому потрібно було знаходитись весь концерт перед сценою.

Після реконструкції сцена стала дещо більшою. На ній розташовано рухливі балки для освітлювального приладдя, що дало можливість розділити сцену на два різнобарвні плани. У мене аж подих перехоплює, коли я уявляю собі, як гарно будуть виглядати виконавці танцювального спектаклю «Русалонька». Їх яскраві костюми матимуть нові відтінки.

А якого романтизму сценічному дійству додадуть димові спецефекти від генераторів, прилаштованих на сцені. Це якраз та деталь, що її недоставало солістам нашого вокального ансамблю «Відлуння».

До того ж тепер у розпорядженні організаторів концертів, наприклад, проекційна техніка, що дасть можливість на задню стіну сцени транслювати у збільшеному вигляді дійство, котре відбувається на авансцені. Це й окраса свята, і можливість в усіх подробицях роздивитись все, що відбувається перед глядачами.

Після реконструкції усі прилади, включно з основним освітленням у залі, вмикаються з одного пульту, що знаходиться на балконі оператора. До того ж нова мультикорна система допоможе операторові управляти сценічним обладнанням з балкону, а не знаходитися під час концерту перед сценою на видноті у глядачів.

Також передбачене додаткове електроживлення та управління сценічним обладнанням у різних місцях сцени для того, щоби з часом доповнити іншим необхідним електроприладдям. Тобто ми маємо варіант для гнучкої зміни сценічної експозиції у майбутньому.

Доречно відзначити, що поряд зі спеціалістами своєї справи працювали й представники нашого ДЦ: Сергій Семенович Турчак, акомпаніатор, Тетяна Вікторівна Калиниченко — заступник директора з господарських питань, Сергій Юрійович Сеін, електрик. Продуктивні партнерські взаємовідносини стали основою в досягненні мети.

Завершуючи свої замітки, вважаю за необхідність навести такий приклад. Якось кілька років тому мені довелось побувати у Македонії на творчому конкурсі. Там я познайомилася з цікавою людиною на ім’я Антоніо Дімітровські, котрий будучи ведучим адвокатом країни, займався благодійними справами. Він став меценатом танцювального колективу, що запросив нас на конкурс, тобто власні кошти вкладав у його розвиток. Робив це свідомий думкою, що інвестує у майбутнє своєї держави. Я тоді заздрила білою заздрістю його підопічним і вірила в те, що й нам поталанить зустріти людину зі щирим ставленням до дітей та з розумінням того, що для них ніяких грошей не шкода.

А що? Можливо Юрій Михайлович Антощенко і є саме наш меценат, на котрого ми чекали довгі роки!?»

Тетяна Турчак, директор ДЦ
позашкільної роботи Корабельного району

Нагадаємо, ми писали: «Зірки року» мешкають і у Корабельному