В школі №40 мами забивають цвяхи, а татусі пришивають ґудзики
У наш час, який характеризується значними негараздами та хаосом, невизначеністю та нестабільністю, стає надзвичайно актуальним питання відродження духовності та людяності.
В сімейних традиціях закріплюється багаторічний досвід, накопичується мудрість родинного виховання. Кращі сімейні традиції батьки використовують для розвитку мислення і мови дітей,організації різних видів їх діяльності, формування навичок самообслуговування. Але найбільшої уваги потребують діти шкільного віку, особливо молодшого, коли традицією більшості родин стає підтримання міцного зв’язку зі школою, всебічне сприяння їх навчанню, заохоченню до посильної участі в праці.
З великим нетерпінням нещодавно діти 2-Б класу Миколаївської школи №40 чекали свята — свята родини. Воно зіткано з добра і щирості, ніжності, зворушливості. Бо воно – родинне,сімейне, разом з татами і мамами. А де тато і мама, де братики й сестрички, де бабусі й дідусі – там завжди весело, сонячно і затишно.
До кожної дитинки прийшли мами, тата, бабусі, дідусі, сестрички та братики. В святково прикрашеній класній кімнаті сиділи батьки, гості. Учні були вдягнені в національні українські костюми. Хлопці, як справжні козаки, в шароварах, а дівчатка, немов квіточки, в вишиванках та з віночками на головах. Під дзвінку музику зайшли ведучі-хлопчик та дівчинка, тримаючи в руках хліб-сіль на вишитому рушникові — то висока ознака гостинності українського народу.
В цей день всі зібралися разом у «шкільній домівці» на радісне свято, під час якого всі родини ближче пізнали один одного, подружились, адже їм разом ще довго співпрацювати і навчатися. Промінець добра і любові торкнувся кожного серця і від нього засвітилася щастям кожна домівка.
Батьки готували вистави разом зі своїми дітками, читали вірші, співали пісні,танцювали, кожна сім’я склала своє родинне дерево. Навіть приходили кореспонденти, роль яких виконували ведучі, які брали інтерв’ю у батьків, щоб дізнатися, як добре вони знають своїх дітей. Лунав веселий сміх. Деякі речі для батьків були несподіванкою, але взагалі батьки добре знають своїх дітей, їх мрії, улюблені речі тощо.
Дітям дуже сподобались конкурси з участю їх батьків, де мами забивали цвяхи, а татусі пришивали ґудзики. В намальоване велике родинне серце кожна дитина почепила своє маленьке серденько, і серце спалахнуло чарівним вогнем родинного єднання.
Дзвінко лунали дитячі голоси, лагідні, привітні слова, веселий сміх. Діти подарували своїм батькам дуже гарні листівки, зроблені власноруч та підписані щирими словами любові. Наприкінці свята мами пригостили всіх діток смачним караваєм.
Свято добігало кінця, але нікому не хотілося йти додому. Кожному це свято сподобалося, запам’яталося.
Дитина, як губка, вбирає в себе все. Від того, яким емоційним станом будуть пофарбовані її святкові дні, буде залежати її особисте життя, її майбутня сім’я. Завдяки класному керівникові 2-Б класу Кардивар Ганні Сергіївні, яка влаштувала це свято, дітки точно знають, що справжня сім’я — це взаємоповага, любов, спільна радість та щастя.
{gallery}2013/02/08/1{/gallery}
Батьки 2 – Б класу ЗОШ № 40
