"Після батьків нам продовжувати життя", - першокласники школи №40 (ВИДЕО)
Дитяча бібліотека №8, що у Корабельному районі, ніби-то «Бахчисарайский фонтан». Безліч ідей. То посвята у першокласники, то родинне свято. Одне питання: як вони все це встигають? Відповідь на це тільки одна: тут працюють не тільки професіонали, а й дуже добрі, щирі та лагідні жінки.
Другий тиждень поспіль бібліотека гостинно запрошує на посвячення у першокласники.
В один з таких днів відбулось не просто посвячення, а справжнє родинне свято, яке приготували бібліотекарі Наталія Олексіївна Глубоченко, Лілія Георгіївна Полковніченко та Іванова Любов Миколаївна (вчитель 1-В класу, школа №40) зі своїми учнями та батьками.
Свято було веселе, жартівливе та дуже пізнавальне. Кожну хвилину траплялось щось цікаве.
Спочатку у гості завітала Лінь, яка так солодко «співала» про те, що можна ничогісенько у школі не робити и весело жити; потім примчав бешкетник Петрик П’яточкин, який встигав і слоників порахувати, і пострибати, й до школи попроситись навчатись. Ну як такому хлопчику відмовити, до того ж він пообіцяв, що на уроках бешкетувати не буде.
Дорослі були в захваті, коли подивились казочку «Колобок» у виконанні своїх дітей – на новий лад. Батьки зрозуміли, наскільки талановиті їх діти, і як їм пощастило з вчителем, яка навчає їх не тільки читати і писати, а ще бути справжніми артистами.
{gallery}2012/10/20/6{/gallery}
Добре, коли весело, але ж і пройти посвяту в першокласники, з’їсти кашу, щоб стати однокашниками – ой як хотілось дітям!
А щоб отримати це почесне звання, треба подолати деякі труднощі. І загадки відгадати, і назвати інгредієнти козацького кулішу. Діти наввипередки давали вірні відповіді. Але коли діло дійшло до «вогню», без якого кашу не зварить, то Лілія Георгіївна та Наталія Олексіївна суворо запитали дітей, чи знають вони правила безпеки поводження з вогнем. Але через мить суворість бібліотекарів куди й поділась. Як з’ясувалось – розумні та кмітливі діти у 1-В класі.
Після всіх перешкод та ігор діти куштували таку довгоочікувану та заслужену каша. Смачна вона була – не те слово.
Важко сказати, хто більше радів цьому святу. Дорослі, дивлячись на своїх діток, пригадували, що зовсім недавно ті «під стіл пішки ходили», а зараз вже майже дорослі й самостійні.
{gallery}2012/10/20/7{/gallery}
(Больше фотографий можно будет увидеть в сети Одноклассники — добавим чуть позже — ред.)
Родина, дорога родина, Що може бути краще в світі цім. Чим більше дорожить людина За батьківський та материнський дім? Отож зібралися ми нині На святі нашім гомінкім, Щоб уклонитися родині, Та побажати щастя всім.Вітаємо усіх першокласників з посвятою! Бажаємо гарно вчитися, цінувати свою родину, пам’ятаючи істину: «Рід міцний корінням, якщо він знає історію свого роду до сьомого коліна».
Наталія Турухіна
