"Жінки й діти на вістрях шабель". Російська різанина в Батурині: що сталося 310 років тому?

Цитадель Батуринської фортеці. Реконструкція

310 років тому військо російського царя Петра І жорстоко знищило українське місто Батурин. На той час місто було гетьманською столицею. Жахливі події отримали в історію назву «Батуринська трагедія» та «Страшна різанина». Деякі історики досі намагаються інтерпретувати події того часу, виправдовуючи дії Москви, втім, свідчення, що залишилися, вказують на непомірну жорстокість нападників.

Батуринська трагедія сталася 2 листопада 1708 року. Зараз цей день в Україні є Днем пам'яті.

Попри публікації історичних знахідок та свідчень, обізнаність суспільства щодо трагедії не є високою. Радіо Свобода зібрало відповіді на основні питання щодо подій того часу.

1. Чому напали на Батурин?

Під час Північної війни гетьман Іван Мазепа вирішив скористатися шансом позбутися впливу Московії. Відбулись домовленості із шведським королем Карлом ХІІ про спільні дії проти Петра І. Дізнавшись про це, російський цар віддав наказ командувачу російськими військами Олександру Меншикову захопити Батурин і покарати усіх, хто підтримав Мазепу, повідомляє Український інститут національної пам’яті.

2. Як впав Батурин?

Батурин був добре укріплений, оскільки становив собою фортецю, і був оснащений гарматами. Від капітуляції мешканці відмовилися і тримали оборону кілька днів. Нападники зуміли потрапити всередину міста через допомогу зрадника, зазначають історики, який показав таємні ходи.

«Один із полкових старшин, Іван Ніс, прибув до Меншикова і вказав йому таємний спосіб добути Батурин. За переказами, Ніс, указав у батуринській стіні хід. Меншиков відрядив туди солдат. З другого боку був початий приступ», – пише про ці події історик Микола Костомаров.

3. Хто постраждав?

Усього в Батурині винищили, за різними підрахунками істориків, від 11 до 14 тисяч людей, у тому числі дітей, жінок, літніх людей.

Жертвами погрому стали 6–7,5 тисяч мирних громадян та 6–6,5 тисяч військових, пише історик Сергій Павленко.

Хрест жертвам Батуринської трагедії на території Національного історико-культурного заповідника «Гетьманська столиця». Батурин, Чернігівська область, 29 серпня 2016 року
Хрест жертвам Батуринської трагедії на території Національного історико-культурного заповідника «Гетьманська столиця». Батурин, Чернігівська область, 29 серпня 2016 року

 

4. Чому «різанина»?

Нападники увірвались у місто і знищували всіх підряд: різали, стріляли, рубали, спалювали людей. Місто було розграбоване та спалене. Керівників оборони катували і стратили, оборонців розіп’яли на хрестах.

«Люди ховались у церквах, але озлоблені стрільці розбивали двері та закидали у вікна факели. Разом з мешканцями вигоріло п’ять батуринських церков. Французькі часописи, отримавши інформацію з України, вийшли із заголовками: «Страшна різня», «Жінки й діти на вістрях шабель». «Газет де франс» писала: «Усі мешканці Батурина без огляду на вік і стать вирізані, як наказують нелюдські звичаї москалів…Ціла Україна купається у крові», – мовиться на сайті Українського інституту національної пам’яті.

​5. Які наслідки?

Після спалення Батурина, у великих та малих містах, що зайняла російська армія, вивішували царські укази до українського народу, а поруч виставляли голови полонених з гетьманської столиці, наколоті на палю. Залякані городяни не мали вибору і писали чолобитні царю. Ці чолобитні Петро І отримав у день обрання нового гетьмана і вони мали показати провал задуму Мазепи та розвіяти сумніви у тих, хто не визначився зі стороною, пише історик Сергій Павленко.

«Історію легко переписати, але змінити те, що насправді було, неможливо. Без загибелі Батурина 2 листопада 1708 року важко усвідомити існування Російської держави. Проявлені у військовій кампанії 1708 року приклади нечуваного деспотизму, жорстокості – реакція самозбереження російського самодержавства, до якого не були готові ані учасники боротьби за волю України, ані Карл ХІІ», – пише історик Сергій Павленко.

1708 року у Батурині було близько 20 тисяч мешканців. У 1726 році, через 18 років після знищення, це місто було безлюдним, а мешканці, що вціліли, жили по околицях, йдеться на сайті Бахмацької районної ради Чернігівської області, де розташоване місто.

З проголошенням незалежності України була переглянута роль Батурина в історії. Місто включено до Списку історичних населених місць України. На території Батурина розташовані об'єкти Національного історико-культурного заповідника «Гетьманська столиця». Розташоване місто на лівому березі річки Сейм, нині має населення близько 2,5 тисяч жителів.

radiosvoboda