Статьи

Поїзд “Маріуполь – Львів”: Їде з фронту солдат додому. Мовчки. Один. За 29 годин жодної згадки про війну..

Я ЇДУ до ДОМУ.

12.50-ть з Маріупольського вокзалу відправляється потяг МАРІУПОЛЬ–ЛЬВІВ.

Я ЇДУ до ДОМУ ( як співає один ГОЛОС). Друг Правий підвіз мене до потягу, оголосили відправлення на кацапському язиЦІ. Закон про мови мали в сраЦІ.

Ми пообурювались, а більше що ? Ми Нелегальні Солдати Батьківщини і хоч не криємось але зайвий раз звертати на себе увагу не варто, ще нам патрульного шмону бракувало.

Квиток купували в останню мить, так що маю прекрасне місце 38. Верхнє бокове (плацкарт) біля туалету.

Потяг рушив.Вагон не повністю завантажений, (покищо).

Прошу чоловічка, що сидить на боковому поруч зі мною допомогти закинути на третю поличку мій наплечник ,він доволі важкий, тай зростом Бозя мене не потішила.

Коли сусід підвівся , я зрозумів, що то була моя помилка, в даній ситуації “ОШИБКА”.

Сусід був добряче п’яненький.

“Шо ти бля такоє тяжолоє візьош,” проричав він допомагаючи мені. Наступним було питання чи я не вип’ ю з ним : ” У мєня ищо пол бутилкі осталось.”

Я ще раз втямив , що то була моя ” ОШИБКА”.

Відмовившись я влігся на свою верхню полицю.

“Слиш, мужик, а ти вообщє нє пйош”?

ВЗАГАЛІ.

” НАДА ЖЕ”.

“Слиш, мужик, а стакан у тєбя єсть, а то както нє удобняк мнє бля с горла хєрячіть ” … .

Склянки, на розчарування чоловічка, в мене теж не виявилось.

Але йому на допомогу прийшла КРУПНА ЖЕНЩИНА, яка одиноко нудилась в сусідньому купе.

“У мєня єсть стакан”.

Чоловічок з надпитою плящиною перебрався до ЖЕНЩИНИ.

Вони вдвох почали випивати з одного ” СТАКАНА”.

Мило хіхікаючи і балакаючи.

” Ти бля наівний удівляєшся чьо у нєво (нєво це я)

такой рюбзак тяжолий, знаєш сколько оні всякого везут.

—– Чєво бля вєзут?

— Да всякого бля вєзут.

—Зачєм?

—Да продают потом…… ..

Коли доїзджалм до П’ятихаток чоловічок вже зовсім п’яненький влігся там же в купе на нижнє місцє , а ЖЕНЩИНА зняла з верхньої полиці подушку без наволочки і дбайливо підсунула йому під голову, що вуйку не кажіть, а ЖЕНЩИНИ у нас ЧУСТВИТЕЛЬНІ і сердечні.

Я задрімав.

Розбудив мене гармидер.

Потяг стояв у П’ятихатках і наповнювався пасажирами.

Галасував чоловік, який зганяв п’яненького чоловічка з свого місця.

— А куда я должен ітті.

—Да бля хоть в жопу!!!

Іді бля на свойо место.

— У мєня верхнєє, но я бля счас нє смогу туда вилєзті.

Що,вуйку,не кажіть ,а люди у нас добрі і помічні, випхали ,чоловічка на сусідню зі мною верхню бокову полицю.

Між нашими головами була тонка перегородка, мені довелось вибирати, або слухати п’яний храп, або лягати головою в бік туалета. Я вибрав п’яний храп.

Після ночівель між двома побратимами з Зимної води, скажу вам, дуже знатні храпуни, мене голими руками не візьмеш.

Сердечна ЖЕНЩИНА висіла, а вагон наповнився мандруючими співгромадянами і не тільки співгромадянами, купе напроти мене окупували молдавські цигани, решта публіки таки наші співвітчизники.

Правда я не почув жодного слова вітчизняною мовою.

А також серед барвистих фудболок з котиками песиками, цоями і красуньками, блондинками з піднятим середнім ніжним ЖЕНСКІМ пальчиком, монстрамо і черепами не вгледів жодної блакитножовтої чи з якоюсь вітчизняною символікою.

Я знову заснув.

Прокинувся від того, що оголошували і то державною про відправлення нашого потягу. Нас проводжало славне місто Запоріжжя. У вагоні нарешті забриніла солов’їна (не найкращого ,нажаль, гатунку, але спасибі і за те).Потяг цей доволі прикольний , з Запоріжжя, він рушив на Харків,

(я,щоб охопити всю неньку-рідненьку дозволяю собі певні географічні метаморфози) , а взагалі до Львова він мав їхати майже 29годин, але іншого прямого з Маріка до Львова не існує.

Як що я вас вже втомив то можете далі не читати, хоч далі буде, може і не ІНТЕРЕСНІШЕ,але точно ПОУЧИТЕЛЬНІШЕ я мав наувазі повчальніше.

В Харкові підсіла група галичан-заробітчан повертались з Білгородщини. Полилась, при чарці , рідненька солов’їна з галицизмами.

—Кацапи курва із кірпіча строіти не вміють, взагалі ніхріна не вміють, а ми роботящі все вміємо, от їм понастроіли….. .

Я лежав на своїй полиці і слухав всі ці розмови і тупо дивився в стелю ,точніше в третю полицю.

О 12-ій годині ми в Маріку з Правим поїли солянку і яєчницю. Я вирішив до Львова голодувати.

Основна тема всіх розмов були невольничі плачі, як тяшко всім жити в тій Україні. Як нарід мучиться і страждає, роботи немає, поневіряється….. . В мене текли сльози ,коли невольничі плачі вже дойшли до того моменту, що ще мить і всі вимруть з голоду, я з очима повними сліз підвівся, щоб глянути може востаннє на бідних голодних співгромадян, але не побачив нещасиних зморених обличь, натомість передімою були доволі вгодовані мордяки, які не слабо пили і не бідно закушували.

Я не вгледів обдертого лахміття ,а доволі пристойні убранька, частина страждальців сиділа тупо впялившись в далеко не дешеві смартфони.

Сльози в мене висохли, а страх за нещасний нарід мій трішки вщух.

Крім невільнмцьких плачів ще лунали жарти доволі тупі ( на рівні 95-го кварталу). Забігаючи на перід, скажу вам ,що за ,майже, 29-ть годин, я не почув жодного,так жодного слова про війну.

Потяг летів на захід.

Я у свойому камуфляжі лежав тут, як якесь інородне тіло, як якась недоречність з іншого світу. Невольницькі плачі затихали. Потомлений і змордований люд засинав.

Один лише придурок , недорозуміння в камуфляжі ,не міг заснути. Жодної згадки про війну, а взагалі ,якого хріна ти воюєш???

За кого ти воюєш ??? За цей убогий нарід, який вміє лише нарікати і все і всіх обсирати, бо всі йому винні.

Оцю різношерсту публіку хвору заробітчанством ???

Не хотілося повторювати зашморгану фразу, що там легше, там чесніше, бо не зовсім так і блядства там теж вистарчає, але направду, якусь мить хотілося перестрибнути у зворотній потяг і їхати назад.

І який кретин сказав ,що у різноманітті наше багатство.

Те, що ми такі різні наша біда трагедія . Не може бути в одному народі дві правди, не можуть дві частини народу мати дві історії. Точніше одну правду і привезену окупантом фальш. З такого блядського різноманіття ніколи не зліпиш нічого монолітного, здатного на тривалий опір…… .

Але іншого народу в тебе нема і за місяць, два ти знову поїдеш воювати за цей твій сраний і коханий народ. Поїдеш Нелегальним Солдатом Батьківщини, без платні і державного забезпечення і цей народ не хоче вірити, що тобі ніхто і нічого не платять, цьому народу невтямки ,що є ще такі придурки.

Ти лежиш в цьому довбаному потязі, який зигзагами несе на захід, між смердючим туалетом і п’яним храпом , серед чужого народу, який вибирає тобі охріненних головнокомандуючих, народом, яким ворог маніполює, як останнім йолупом. І тобі залишається знову викликати своє почуття гумор і блядський оптимізм. І повторювати, якою темною небула б ніч, а сонце зранку встане. АМІНЬ ! Я ЇДУ до ДОМУ.

Андрій Гуменюк,

prefiksblog.co.ua

Читайте новини першими

Связанные статьи

19 комментариев

  1. Да в сраці вже ця війна і націсткий закон про мову якій ніхто не виконує бо він порушує Конституцію Країни. Гуменюк, ти хотів щоб тебе цілували в дупу за то що ти воював на громадянской війні? Запом'ятай рагуль, ти вже учорашній день України, позорна сторінка. І що це таке : "Поїзд “Маріуполь – Львів”: Їде з фронту солдат додому." Це ти так знаєш мову? Чі це по Угорський. А може "повзе солдат до дому". Теперь у Львові Горенюк получить безкоштовний проізд у транспорті, земельний клаптик, і буде усім розповідати як він врятував країну.

    1. Свежая атака зрадовцев. Народ как народ. Делай дело и будет тебе слава. Россияне сами в первую очередь смирились с Украиной, победили всех, построили рай в крыму вместе с мостом. Импортозамещают все что только можно, летят в космос, ждут пришествия Сталина. Давайте не будем им мешать и будем заниматься каждый своим делом. Рабство не рабство. Символика или ее отсутствие. Это все дело времени. Украина большая страна с жадными людьми. Россия в любом случае будет воевать за такой кусок, а жадные люди будут все больше наглеть. Но то что я впервые услышал суржик в Николаеве повсеместно уже говорит о многом. В Полтаве разговаривают на русском, но могут и на мове вполне спокойно. Тоже в Лугансках и Донецках. Даже через 10 лет они пускай перейдут на мову и будут себе с акцентом балякать. Эти акценты присутствовали и на русском языке, и резали слух. Так что РФ молодцы, и мы молодцы. Но предложение мировухи "по команде," после беспредела - так делают разве что клоуны. Есть нормы приличия в обществе. Кто хочет "выпивать с клоунами" - едьте и пейте, станете такими же клоунами.

  2. и что дальше? мы все каждый день ездим в вонючих поездах..чем ты нас хотел удивить этим? едь домой и выкинь из головы эту дурь, именуемую украиной

    1. Выкинь из головы совок. Предсмертные конвульсии в виде зе презедента не вернут к жизни союз с россией. Россия вам пообещала скидку на газ? А почему не бесплатно? Вас доят по полной в любом случае. Только если законы соблюдаются - то это Европейская страна. А если за одиночный пикет бьют дубинкой по голове и сажают в камеру - то это беспредел и название ему - раша, коммунизм и рабство. Жди сталина, где нибудь в Мурманске желательно.

      1. Что ес и Сша пообещали? Безвиз с которым много граждан уехали на работу,? Кредиты огромные которые нежно поколение выплачивать будет? Что хорошего в ес, объясните?

        1. Много чего. Законы, нормы, стандарты, зона торговли (безвиз и кредиты, под минимальный процент это мизер по сути что дал ЕС). Что пообещала Россия? Не тормошить нас? Так это просто рэкет.

        2. ес это вывоз украинских национальных богатств за взятки чиновникам. янтарь, лес кругляк... продолжать? их законы это их законы. маниакальное преследование русскоязычных это европейские законы? у кого конкретно взят этот закон?

      2. если Зеленский это предсмертная конвульсия совецкого союза. то сантаклаус это проект рейстага

  3. За уши туда никто не тянет. сами едете и не бесплатно а по контракту, так что нечего ныть. Пете скажи спасибо что ваш подвиг обесценился, что эту войну как обыденность все воспринимают, а потери как статистику не более чем по ДТП. Для него это бизнес был - укроборонпром. бракованные жилеты, минипалатки и не работающие радиостанции и проч, ну если у ВЕЛИКОГО экс- главнокомандуещего такое отношение к войте то что ты к народу прицепился и к смартфонам.

    1. Віка, у ДТП гинуть на много більше людей в країні чім на тому громадянському конфлікту підігріваемому США і Путіним, Турчиновим и Порошенко. У цьому році вже загинуло на дорозі 3 тисячі Українців. Війна іде тут, а не на Донбасі. Українців знищують злодії та хабарники. А громадянській конфлікт пора вже закінчувати.

      1. Ого, да быть не может, кто-то другой под ником сидит, одна здравия мысль за 4 года с етого ника

        1. э кстати я то же это заметил , и мысль уже третья (по моим наблюдениям )

  4. Вот интересно почему эти люди считают что если все вдруг заговорят на украинском то наступит здесь рай?(даже хоть на ломанном суржике только лишь бы не на русском)

  5. а он хотел проехать всю Украину и наслаждаться "галичансько-польско-румунсько-мядярською мовою" ???
    И слышать бравые приветствия, радостные обсуждения "нашего наступления на мацкву" ???
    Восхищенные реплики граждан о том как прекрасна ВОЙНА??? и ,дай бог , что бы она длилась вечно , после мацквы есть еще пару сотен стран где не говорят на Украинском языке ...

  6. "оголосили відправлення на кацапському язиЦІ" - дальше не читал, смысла нет. Вы бы поудаляли этот бред от греха подальше. Тут 161 ук Украины видна лучше чем порошенко на билборде. до 5 лет за разжигание, не пробили в ато пробьют на нарах. кожаным снарядом. смотрите... грымчак тоже думал что ничего ему не будет. я бы потер всю эту хрень, прислушайтесь к инстинктам самосохранения.

Добавить комментарий

Ваш адрес email не будет опубликован. Обязательные поля помечены *

Back to top button