Давній кромлех на Миколаївщині перенесуть до музею, щоб не втратити пам’ятку
Камені вже пронумерували, щоб відтворити споруду в Південноукраїнську
Кромлех віком понад 5 тисяч років, який досліджують поблизу Південноукраїнська на Миколаївщині, планують перенести на територію міського історичного музею. Кам’яне кільце заважає дістатися до глибших культурних шарів поселення, тож археологи запропонували не втрачати пам’ятку після розбирання, а відтворити її для відвідувачів.
Споруду з великих кам’яних брил виявили приблизно на глибині одного метра, коли просувалися до давніших шарів. Імовірно, кільце мало сакральне, ритуальне призначення.
«Досить цікава конструкція. Належить до переходу від мідного віку до раннього бронзового, тобто датується приблизно 3200 роком до нашої ери», — зазначив керівник експедиції Сергій Теліженко.
Дослідження кромлеха почалося не цього сезону: його основну частину вивчили ще у 2023 році. Тоді археологи розібрали східну частину кільця та дослідили поховання всередині. Нинішнього сезону вони розчистили більшу частину кам’яної конструкції, яка до того залишалася під землею.
Для подальших розкопок збережену частину кромлеха потрібно було розібрати. Щоб згодом відновити первісне розташування елементів, дослідники пронумерували кожен камінь і зафіксували всю конструкцію на масштабному плані.
Організувати перевезення допомагають активісти громадської організації «ГАРД туристичний». Вони вже знайшли спонсорів, які готові надати техніку для транспортування важких брил. За планом, камені доправлять із правого берега Південного Бугу на лівий, перевезуть до музею та встановлять за підготовленою схемою. Відновлене кільце стане музейним експонатом, доступним для огляду.
Розкопки проводить Миколаївська археологічна експедиція Інституту археології Національної академії наук України. Вона продовжує вивчати багатошарове поселення Гард-1, розташоване в нижній частині схилу правого берега Південного Бугу, навпроти скель Пугач, Сова та Брама.
Археологи працюють в околицях Південноукраїнська вже понад 40 років. До 2023 року розкопками на цьому поселенні керував Микола Товкайло. Тепер дослідження продовжує нове покоління науковців на чолі із Сергієм Теліженком.
Цьогоріч експедиція розпочала польові роботи 18 вересня. Упродовж місяця дослідники працювали на раніше не вивчених ділянках поселення.
«Наша мета — дослідити ті частини поселення, які ще не були вивчені. Результати цього року досить скромні. Найбільше нас цікавлять матеріали буго-дністровської культури», — розповів Сергій Теліженко.
За поясненням керівника експедиції, носії цієї культури переважно полювали, рибалили та займалися збиральництвом. Водночас вони вже виготовляли керамічний посуд і готували в ньому їжу.
Під час розкопок археологи знайшли:
- кістки тварин;
- кілька зубів риби вирезуба;
- кам’яні скребки;
- оброблені пластини;
- трапецієподібні наконечники стріл, якими давні мисливці користувалися для добування тварин.
У верхніх шарах ґрунту раніше траплялися й людські рештки. Зокрема, минулого року дослідники виявили фрагменти кісток, черепа та щелепи. Спочатку їх пов’язували з буго-дністровською культурою, але подальше вивчення показало інше походження: рештки належать до раннього етапу трипільської культури, тобто до мідного віку.
Поки перевезення кромлеха готують, директорці міського історичного музею Південноукраїнська Зореславі Клименко вже передали іншу знахідку. Це цеглина з фундаменту XVIII століття, який виявили у верхніх шарах ґрунту під час розкопок.
