Три кроки проти нападу: як НАТО планує розгромити сили агресора
Гринкевич вважає нинішню готовність військ достатньою для негайної відповіді
НАТО готове негайно відбивати агресію, а якщо напад триватиме — розгромити сили противника та його оперативну систему ведення війни. Таку стратегію на Варшавському безпековому форумі представив верховний головнокомандувач Об’єднаних збройних сил НАТО в Європі, генерал Алексус Гринкевич. Водночас він окреслив межі відповіді: оборона Альянсу не передбачає руйнування російської держави чи зміни її політичного режиму ззовні.
На тлі різкого загострення міжнародної ситуації та дискусій про можливу ескалацію генерал докладно виклав військову доктрину стримування. Його промова вирізнялася жорстким тоном і детальним поясненням сценарію дій у разі війни.
Раніше цю стратегію, яку Гринкевич називає теорією перемоги, обговорювали лише за зачиненими дверима військових штабів. Винести її в публічний простір вирішили, щоб зменшити тривогу громадян і дати чіткий сигнал потенційному агресору, зокрема Москві.
«З огляду на той обсяг активності, який відбувається у сфері саботажу та підпалів, я думаю, наші громадяни в усьому Альянсі трохи нервують. І те, що я хочу зробити, — це запевнити один мільярд громадян нашого Альянсу, що ми контролюємо ситуацію. Ми знаємо, що нам потрібно робити. Ми знаємо, як ми це зробимо», — пояснив Алексус Гринкевич.
Запропонований підхід не обмежується пасивною обороною на кордоні. Він передбачає послідовну протидію наступальним силам на всіх рівнях, причому масштаб відповіді залежатиме від того, чи припинить противник агресію.
«Моя теорія перемоги проста: ми заблокуємо початкову атаку. Якщо атака триватиме, ми відіб’ємо її (Block); запобігатимемо будь-якому просуванню противника (blunt); і, якщо буде потрібно, ми розгромимо (break) сили противника та всю оперативну систему ведення війни, розгорнуту проти нас… Ворожі формування залишаться без поповнення. Командири противника втратять здатність керувати своїми силами. А сили та забезпечувальні спроможності противника будуть скорочені й знищені», — зазначив Гринкевич.
Відповідаючи на запитання про можливі межі воєнної відповіді, генерал наголосив на оборонному призначенні Альянсу. Йдеться про те, щоб позбавити напад сенсу й виснажити можливості самого агресора, а не розширювати цілі війни за межі захисту.
«Реалізуючи те, що я описав вище, ми не прагнемо завдати стратегічної поразки нашому противнику, та нам це й не потрібно… Наш Альянс існує для збереження миру. Але нехай не буде жодних сумнівів: якщо прийде війна, ми заблокуємо, відіб’ємо будь-яку атаку, а потім — якщо вона не припиниться — ми розгромимо сили, які здійснюють проти нас агресію», — підкреслив Алексус Гринкевич.
Окремою темою залишаються ресурси та запаси озброєнь, особливо на тлі дефіциту зенітних ракет для систем ППО. Водночас Альянс не збирається чекати умовного ідеального моменту, щоб реагувати на загрозу.
«Як я вже сказав, ми готові просто зараз. Чи можемо ми бути підготовлені ще краще? Безумовно. Жоден військовий командир ніколи не скаже вам, що йому не потрібно більше всього на світі… Ми відпрацювали дії й готові. І ми будемо готові ще краще сьогодні, завтра й кожного наступного дня», — запевнив Гринкевич.
Психологічний розрахунок стримування полягає в тому, щоб потенційний противник ще до початку бойових дій визнав напад фатальною помилкою.
«Ми знаємо, як воюватимемо, якщо війна прийде до нас, і ми знаємо, що переможемо. І разом ми гарантуємо, що будь-який противник, який замислюється про напад на наш Альянс, дійде єдиного висновку, який має значення: сьогодні — не той день», — заявив Алексус Гринкевич.
Реакції європейських політиків та аналітиків на промову поєднали підтримку жорсткого підходу із застереженнями щодо загроз і темпів підготовки:
- Дональд Туск, прем’єр-міністр Польщі, на полях форуму підтримав тон військового командування. Водночас він наголосив, що Європі потрібно швидше пристосовуватися до ризиків гібридної війни. Почастішання інцидентів із дронами та прояви диверсійної активності, за його словами, вимагають від країн ЄС і НАТО максимальної зосередженості, мобілізації оборонної промисловості та інвестицій у технології перехоплення.
- У контексті оцінок данської розвідки експерти зауважують: попри впевненість генерала, ризик локальних провокацій або обмежених військових інцидентів з боку Росії на східному фланзі залишається низьким, але зростає. Тому критично важливими є мережеві сенсори й автономні системи виявлення дронів, на впровадженні яких зосереджується НАТО. Проте країни блоку розгортають їх із різною швидкістю.
- Політологи та експерти з безпеки розглядають відмову від мети стратегічної поразки противника за межами оборони як тонкий дипломатичний сигнал. Альянс підкреслює суто оборонний характер доктрини, але водночас попереджає Кремль: спроба перевірити його кордони на міцність матиме катастрофічні наслідки для сторони, що наступатиме.
У такому викладі акцент зміщується від пасивного очікування до активного стримування через демонстрацію готовності застосувати летальну силу. Публічне обговорення жорсткої військової відповіді має переконати потенційного противника, що агресія проти Альянсу приречена на провал.
Раніше ми писали:
