ВАКС взяв під варту водія посадовця Офісу генпрокурора із заставою 3 млн грн

Вищий антикорупційний суд обрав запобіжний захід Сергію Куцому – водію посадовця Офісу генерального прокурора Сергія Кропиви, який фігурує у масштабній антикорупційній операції НАБУ і САП “Карфаген”. Про це пише Центр протидії корупції. Сергія Куцого взяли під варту на 60 діб із можливістю внесення 3 млн грн застави. На записах НАБУ він фігурує під псевдонімом “Камрад”. Рішення суд ухвалив 7 вересня 2026 року.

Суд лише частково задовольнив клопотання Спеціалізованої антикорупційної прокуратури. Прокурор просив залишити Сергія Куцого під вартою з альтернативою застави у 20 млн грн, однак ВАКС визначив її на рівні 3 млн грн.

У разі внесення застави Сергій Куций повинен прибувати за кожним викликом детектива, прокурора та суду, повідомляти про зміну місця проживання або роботи, здати документи для виїзду за кордон і носити електронний засіб контролю. Також йому заборонено спілкуватися з визначеними судом свідками, іншими підозрюваними та низкою працівників прокуратури, серед яких називаються Сергій Кропива, Єлизавета Івахненко та генеральний прокурор Руслан Кравченко.

Водночас сама заборона контактувати з Русланом Кравченком не означає, що генпрокурор має статус підозрюваного у цьому провадженні. Увечері 7 вересня Руслан Кравченко заявив журналістам, що не має процесуального статусу ані підозрюваного, ані свідка у справі “Карфаген”. Він також заперечив свою причетність до отримання чи легалізації грошей від незаконних кол-центрів.

За версією сторони обвинувачення, Сергій Куций був не просто водієм Сергія Кропиви, а виконував низку його доручень та був залучений до діяльності організації. Зокрема, слідство вважає, що він забезпечував безпеку під час службових поїздок Кропиви та його зустрічей, використовував незареєстровані номерні знаки на автомобілях, підтримував зв’язок з іншими учасниками та міг отримувати гроші від осіб, пов’язаних із шахрайськими кол-центрами, для подальшої передачі Сергію Кропиві.

Окремий епізод стосується легалізації майна. За даними прокурора САП, Сергій Кропива нібито шукав людину, на яку можна було оформити апартаменти у Поляниці в Карпатах так, щоб майно не підлягало декларуванню як актив держслужбовця. Слідство стверджує, що після розмови з Сергієм Куцим розглядалася можливість оформити нерухомість на дружину водія. За це родині, за версією обвинувачення, нібито обіцяли частку від майбутнього продажу апартаментів та можливість безоплатно там відпочивати.

Крім того, прокурор заявив, що Сергій Куций через неофіційні обмінні пункти нібито допомагав конвертувати гроші Сергія Кропиви в готівку. У матеріалах слідства є записи розмов, де водій, за трактуванням обвинувачення, обговорював, куди потрібно доставити “пакєт” із готівкою та яку суму необхідно “замовити” в обміннику.

Адвокати Сергія Куцого наполягали, що їхній підзахисний працював водієм і не виконував функцій, які йому приписує обвинувачення. Захист заявив, що доказів його причетності до “кришування” кол-центрів або легалізації злочинних доходів немає, а частина викладених у підозрі тверджень, на думку адвокатів, ґрунтується на припущеннях. Захисники також заперечували версію про свідоме сприяння переоформленню нерухомості на дружину Сергія Куцого та стверджували, що він не міг знати про можливий злочинний намір Сергія Кропиви. Вони просили суд відмовити у задоволенні клопотання прокурора. Сам Сергій Куций додаткових пояснень після виступу адвокатів не надавав.

НАБУ та САП офіційно повідомили про викриття злочинної організації 5 вересня 2026 року. За версією детективів, її створив у середині 2025 року один із керівників структурного підрозділу Офісу генерального прокурора, залучивши до діяльності працівників прокуратури та наближених осіб. Правоохоронці заявили про п’ятьох викритих учасників.

За даними НАБУ, учасники організації нібито систематично отримували неправомірну вигоду за невтручання в роботу шахрайських кол-центрів, які ошукували українців та іноземців. Отримані гроші, як вважає слідство, легалізовували через придбання нерухомості, коштовностей та іншого майна, оформлення активів на третіх осіб і розміщення грошей на рахунках близьких людей. В офіційному повідомленні НАБУ перелічені такі суми: понад 20 млн грн на майно, активи мінімальною ринковою вартістю понад 12 млн грн та понад 10 млн грн на рахунках близьких осіб.

У матеріалах платформи “ВАКС вирішив”, яка відстежує перебіг справи, вже йдеться про легалізацію понад 89,9 млн грн у межах усієї операції “Карфаген”. Там Сергій Кропива фігурує під псевдонімом “Канцлер”, Єлизавета Івахненко – “Муза”, а Сергій Куций – “Камрад”.

Напередодні, 6 вересня, ВАКС взяв під варту самого Сергія Кропиву з можливістю внесення застави у 120 млн грн. 7 вересня суд також обрав запобіжний захід Єлизаветі Івахненко – тримання під вартою з альтернативою застави у 20 млн грн. Розслідування триває.