Українці стали обережніше ставитися до регулювання контенту в Інтернеті
Підтримка правил видалення контенту впала до 56%: українці побоюються зловживань і цензури
Понад половина опитаних готові підтримати правила видалення незаконного та терористичного контенту за умови їх відповідності європейським стандартам. Водночас рівень підтримки такого регулювання за два місяці помітно знизився.
Правила видалення незаконного і терористичного контенту в Інтернеті готові підтримати 56,1% опитаних українців, якщо вони відповідатимуть європейським стандартам. Зокрема, 24,2% відповіли «так», ще 31,9% — «швидше так».
Водночас у травні підтримка такого регулювання становила 67,2%. Отже, лише за два місяці вона знизилася на 11,1 відсоткового пункту. Частка тих, хто виступає проти або скоріше проти таких правил, навпаки, зросла з 16,6% до 27,2%. Ще 16,7% опитаних не змогли визначитися.
Серед головних ризиків можливого регулювання українці називають втручання у приватність — 50,5%, можливість зловживань — 50,3%, а також корупційні ризики — 48,9%.
Появи цензури побоюються 36,9% респондентів, помилкового видалення законного контенту — 32,2%, можливого тиску на опозицію — 30,4%.
Результати опитування також свідчать, що суспільство не готове безумовно поступатися свободою заради безпеки. Максимальну або більшу свободу обрали загалом 48% учасників дослідження. Максимальній або більшій безпеці віддали перевагу 40,5%.
Найбільше опитаних довірили б визначення та видалення незаконного контенту спецслужбам, зокрема СБУ, — 39,7%. Водночас навіть цей показник знизився порівняно з травнем, коли він становив 44,3%.
Міжнародним судам таку функцію готові довірити 20,2%, міжнародним і правозахисним організаціям — 19,6%, Національній поліції — 17,5%. Українським судам довіряють лише 8,4% опитаних.
При цьому 18,4% респондентів не довірили б видалення контенту жодній із запропонованих інституцій, а ще 20,9% не змогли відповісти на це запитання.
Понад половина опитаних протягом останнього року стикалися в Інтернеті з дезінформацією — 58%, а також із шахрайством або фішингом — 56,1%. Із мовою ворожнечі стикалися 45,9%, із поширенням персональних даних без згоди — 22%, із закликами до насильства — 21%.
Водночас лише 37,7% респондентів почуваються повністю або скоріше захищеними від небезпечного і терористичного контенту. Незахищеними себе вважають 53,9% опитаних.
«Сьогодні українці фактично говорять державі: ми готові до більш жорсткої боротьби з небезпечним контентом, але не ціною власних прав і свобод. Це дуже важливий сигнал для законодавців. Дослідження показує, що суспільство підтримує європейський підхід до регулювання цифрового середовища, однак очікує максимальної прозорості рішень і незалежного контролю за їх виконанням. Лише за таких умов механізми боротьби з незаконним чи терористичним контентом матимуть достатній рівень суспільної довіри», – зазначив директор компанії «Active Group» Олександр Позній.
Опитування провела компанія Active Group за допомогою онлайн-панелі SunFlower Sociology. У ньому взяли участь 1000 повнолітніх респондентів; вибірка представляє населення підконтрольних Україні територій за віком, статтю та регіоном.
