Суспільство

"Епізод загострив проблему": еколог попередила про небезпеку пилу зі шламосховищ МГЗ

Не просто "пилюка": що насправді летить зі глиноземного

Пиління шламосховищ Миколаївського глиноземного заводу після буревію 26 квітня 2026 року не можна вважати випадковою одноразовою ситуацією. Воно лише вкотре показало масштаб проблеми, яку роками не вирішують системно. Про це розповіла завідувачка кафедри екології Навчально-наукового медичного інституту ЧНУ імені Петра Могили, докторка біологічних наук Людмила Григор’єва у інтерв’ю виданню Миквісті, 29 квітня 2026 року.

За словами екологині, вдихання пилу зі шламосховищ може провокувати загострення хронічних захворювань дихальної системи. Для людей із вразливим здоров’ям наслідки можуть бути значно серйознішими. Чим сильніший вітер і чим сухіша поверхня, тим далі розноситься пил. Саме тому для Миколаївщини, де вітри не є рідкістю, ця проблема залишається постійною.

Науковиця пояснила, що навіть не штормовий, а помірний вітер може створювати небезпечну концентрацію пилу біля населених пунктів.

“Ми розраховували, що для відстані 5 км від шламосховища, по суті це Лупареве, вже при швидкості вітру 6,5 м/с, перевищувалася ГДК пилу в атмосферному повітрі. Тобто при перевищенні ГДК у повітрі, у даному випадку пилу, це вже дійсно будуть певні захворювання, пов’язані з бронхолегеневою системою”, – розповіла еколог.

Окрема загроза пов’язана не лише з повітрям. Шламосховища, де, за наведеними даними, зберігається понад 48 мільйонів тонн шламу, розташовані поруч із Південним Бугом та Дніпро-Бузьким лиманом. Тому існують ризики забруднення води через потрапляння токсичних речовин у підземні води, а далі – в лиман.

Людмила Григор’єва наголосила, що токсичні речовини зі шламосховищ можуть шкодити не лише людям, а й природному середовищу.

“Це все несе ризики, всі ці токсичні полютанти, які є в шламосховищі, вони через підземні води, а потім і у самому лимані. Лиману, зрозуміло, що це шкодить, але це шкодить і нашій біоті. У нас і так біорізноманіття лиману зменшилося в рази. Все те, що є токсичним, потрібно прибирати, бо воно буде токсичним і для наземної, і для водної біоти”, – пояснила науковиця.

Водночас екологиня зазначила, що існують технології, які можуть допомогти відновити поверхню шламосховищ і зробити її придатною для росту рослин. Йдеться про ремедіацію – процес відновлення забрудненого або зміненого середовища.

За словами Людмили Григор’євої, фахівці вже вивчали можливість рекультивації залуженої поверхні шламосховищ.

“У нас є технологія, як з цього залуженого середовища створити таке, в якому зможуть зростати вже рослини. Тобто ремедіація – це відновлення поверхні. У цьому випадку – це залужена поверхня. У нас є технології, яким чином їх рекультивувати, щоб залужену поверхню перетворити на екологічне, чисте середовище. У нас підібрані трави, кущі. Також технологія включає саме, як робити прошарок для рослин, щоб вони могли зростати довго”, – пояснила еколог.

Нагадаємо, раніше ми писали:

Читайте новини першими

Связанные статьи

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Back to top button