Затримало ВСП на вокзалі дорогою додому, а потім сказали "впав і вмер": смерть бійця з Корабельного району

Дружина загиблого миколаївського військовослужбовця, молодшого сержанта Олександра Олеговича Куємжи, заявляє, що не може домогтися проведення повторної судово-медичної експертизи тіла чоловіка. Родина наполягає на новому розтині, щоб встановити реальні обставини його смерті. При цьому, за словами жінки, правоохоронні органи фактично блокують проведення експертизи, посилаючись на бюрократичні причини та територіальну підслідність.

Нагадаємо, що Олександр Куємжи, мешканець Корабельного району міста Миколаєва, загинув 2 березня 2026 року після затримання представниками Військової служби правопорядку. Раніше редакція вже писала про цю історію, однак тепер з’явилися нові деталі, які, за словами родини, викликають ще більше запитань.

За словами дружини Тетяни Куємжи, після переведення до військової частини А5216 у Дніпрі у лютому 2026 року чоловік почав рідко виходити на зв’язок і скаржився на моральний стан та умови служби.

— Коли перевели в нову частину, він казав, що в таких жахливих умовах він ніколи не був за всі роки в службі. Жили в будинку, загально 15 людей, в одній кімнаті 5 людей. Всі, хто знаходився в цьому будинку, вживали алкоголь з ранку до вечора. Шикування, наряди були відсутні. Казав, що командуванню нема до них діла. В п’ятницю або суботу Саша впав, командир побачив і його повели на задувку  (перевірка на стан сп’яніння – ПН). В цей же день командир сказав йому: “Збирай свої манатки і пі**уй звідси”. Командування за ці дні приходило тільки зранку і ввечері, рахували “по головам” без прізвищ.

За словами жінки, 2 березня 2026 року чоловік повідомив їй, що йде на вокзал, але трохи згодом написав, що додому не приїде, оскільки його затримали представники ВСП. Після цього на дзвінки він уже не відповідав.

Наступного дня, 3 березня, дружині зателефонував слідчий і повідомив, що Олександр перебуває у комі, але не сказав, у якій саме лікарні. При цьому він заявив, що нібито жодних травм у військового немає. Коли жінка зателефонувала ротному, той висловив співчуття — тобто, за словами дружини, у підрозділі вже знали про смерть військового.

Мати загиблого, яка поїхала до Дніпра, не змогла оглянути тіло в морзі. Також їй відмовили у видачі документів, що підтверджують смерть.

— Він сказав, що його затримали на автовокзалі, Олександру стало погано, його поліцейські відвезли в лікарню, потім його повезли в шпиталь військовий. Від цього слідчого також була фраза, що “Саша впав і вмер!”. На питання, де військові документи, сказав, що не знають. Потім відправив на допит до слідчої.

Водночас, за словами родини, у висновку про смерть зазначено іншу інформацію: що Олександра Куємжи знайшли на території військової частини і що він був убитий тупим предметом.

Саме через ці суперечності близькі вимагають повторної судово-медичної експертизи. Родина стверджує, що первинний розтин, проведений у Дніпрі, був поверхневим. Попри наявність видимих травм — зокрема вдавленого носа та сліду від удару на потилиці — експерти не провели трепанацію черепа, що могло б допомогти встановити точну причину смерті.

За словами Тетяни Куємжи, вона зараз перебуває в морзі у Миколаєві і намагається домогтися проведення повторної експертизи до поховання.

— Зараз я знаходжуся в морзі. Розмовляла з керівницею моргу, запитувала про те, що якщо ми доб’ємося сьогодні, чи можливо взагалі, що проведуть експертизу. Вона стверджує, що для процедури вони повинні дати дозвіл, потім ще повинен бути слідчий і повинен бути незалежний експерт.

Миколаївська спеціалізована прокуратура у сфері оборони Південного регіону прийняла заяву родини про проведення повторного розтину, але одразу повідомила, що, ймовірно, буде відмова, оскільки справа територіально належить Дніпру. Водночас тіло загиблого наразі перебуває у Миколаєві, а поховання заплановане на середу, 11 березня 2026 року.

У військовій прокуратурі Дніпра, за словами родини, відповіли, що “система не працює” і вони не можуть переглянути матеріали справи.

Дружина загиблого також звернулася до Міністерства оборони України, однак там її перенаправили до військової прокуратури. Крім того, вона подала заяву до Державного бюро розслідувань щодо можливого затягування справи з боку Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Східного регіону.

За словами жінки, після цього представники прокуратури перестали відповідати на її телефонні дзвінки.