Рятувала життя і працювала до останнього дня: пішла у вічність 75-річна лікарка в Корабельному
Світла пам’ять про неї житиме у наших серцях
11 лютого 2026 року відійшла у вічність Ніколенко Євдокія Іванівна — висококваліфікований сімейний лікар та шанована колега, – з глибоким сумом повідомили в Центрі первинної медико-санітарної допомоги №7 (що обслуговує мешканців Корабельного райну міста Миколаєва), в одній з амбулаторій якого Євдокія Іванівна працювала багато останніх років.
“Євдокія Іванівна присвятила своє життя найблагороднішій справі — порятунку людей. Її професіоналізм, багаторічний досвід та відданість медицині врятували не одне життя. Для колег вона назавжди залишиться прикладом мудрості, а для пацієнтів — чуйним лікарем, який завжди був поруч у важку хвилину. Висловлюємо щирі співчуття рідним та близьким. Світла пам’ять про неї житиме у наших серцях”, – сказано в повідомленні Центру на офіційній сторінці у “Фейсбук”.
Починаючи ще з далекого 1977 року, Євдокія Іванівна працювала в Корабельному районі – в поліклініці колишньої Жовтневої ЦРЛ (зараз це міська лікарня №5), потім вона була терапевтом медико-санітарної частини Миколаївського глиноземного заводу (МГЗ), після чого стала сімейним лікарем в ЦПМСД №7.
31 січня 2026 року Євдокії Іванівні виповнилося 75 років. Незважаючи на свій поважний вік, вона продовжувала працювати, віддаючи свої знання, досвід, серце і душу своїм пацієнтам – мешканцям Корабельного району.
10 лютого після відпрацьованого робочого дня вона пішла додому, ще поспілкувалася із сусідами та лягла спати… Але 11 лютого вона вже не прокинулася.
Церемонія прощання з лікаркою відбулася 13.02.2026 року. Провести її в останню путь прийшли багато людей, було безліч квітів і щирих сліз.
Миколаївці в болем у серці від гіркої втрати, тепло згадують про Євдокію Іванівну:
“Біль та сльози, яких не стримати… Не можу повірити… Добра людина, хороший спеціаліст в області медицини… Лікар з великої літери“;
“Розум не хоче сприйняти цю жахливу новину. Євдокія Іванівна була для тисячів пацієнтів найкращим лікарем, якому довіряли протягом багатьох років. Вона стала рідною людиною, а не тільки сімейним лікарем, тому що ніколи нікому не відмовляла в допомозі. Її телефон був завжди в доступі для кожного. До останнього дня вона продовжувала лікувати, бо це був сенс всього її життя!!!
Євдокія Іванівна була людиною, для якої слова – відданість лікарській професії, честь, совість, мораль – були не просто слова, а вона сама!!!”;
“Дякую Євдокії Іванівні за її допомогу і поради, за її чуйне сердце, небайдуже ставлення до людей”;
“Вічна пам’ять прекрасній жінці, матері та гарному лікарю з Великої літери. Щирі співчуття сину, рідним та близьким”;
“Світла памʼять високопрофесійному лікарю, хороші людині, надзвичайно вишуканій і красивій жінці”;
“Активна, чуйна, фахівець вищої категорії, Людина з Великої літери, чудова мама та бабуся… Коли б не звернувся, вона завжди була готова допомогти…”;
“Спочивайте з миром, Євдокія Іванівна, нам буде дуже Вас не вистачати. Незламна, незалежна, найкраща“.



