"Масажні салони" та секс на позиціях: як війна змінила ринок інтим-послуг в Україні

Краматорськ став центром інтим-індустрії для військових. Тут працюють мережі “масажних салонів”, куди вишиковуються черги по 40 осіб, жінки виїжджають на позиції під обстрілами, а ціни сягають 10 тисяч гривень за ніч. Троє людей з обох боків цього бізнесу розповіли “Українській правді” про реальність, де переплітаються гроші, травми війни, насильство та несподівані почуття.

Нова географія попиту

Повномасштабна війна кардинально змінила карту інтим-послуг в Україні. Епіцентром став Краматорськ, куди стікаються як постачальниці послуг, так і клієнти у військовій формі.

“Приїжджих дуже багато – з Дніпра, з Вінниці. Дівчата питають: а там що, немає попиту? Відповідають: саме у Краматорську величезна концентрація військових”, – розповідає 47-річна Марина (ім’я змінено), яка працює в цій сфері з 2014 року.

За словами 43-річного військового Володимира (ім’я змінено), який воював на Київщині, Харківщині та Донеччині, причин цього явища кілька. По-перше, велика кількість молодих чоловіків, відірваних від родин. По-друге, стабільне фінансування військових, яке дозволяє оплачувати недешеві послуги. По-третє, бізнес іде туди, де є клієнти.

Формати та ціни

Найпопулярнішим форматом стали так звані “масажні салони”. Це мережеві заклади з однаковим брендингом, дизайном та ціновою політикою. Базова програма – 1500 гривень за годину. Вона включає 50 хвилин масажу та 10 хвилин сексуального задоволення без проникнення – лише мануальна стимуляція.

Додаткові опції коштують близько тисячі гривень: еротичні танці, фут-фетиш, поцілунки по тілу. Класичного сексу тут не пропонують – це принципова позиція закладів.

“Це політика салону, і дівчата йдуть туди, морально налаштовуючись, що це не секс”, – пояснює Володимир.

Попит настільки високий, що створює абсурдні ситуації. Військовий згадує випадок у Краматорську, коли йому по телефону повідомили: працюють дві дівчини, у черзі – 40 чоловіків. Пропонували записатися 41-м.

Класичні інтим-послуги дорожчі. Оральний секс – тисяча гривень, звичайний – півтори-дві тисячі. Виклик на всю ніч – від п’яти тисяч. Виїзд у прифронтову зону коштує від 10 тисяч гривень за добу плюс 7 тисяч на дорогу.

Як знаходять одне одного

Пошук послуг відбувається через інтернет. Google за запитом “масажний салон” або “еротичний масаж” одразу видає найближчі заклади. Для класичних послуг існують спеціалізовані сайти з розбивкою по містах.

Проте близько 90% оголошень – шахрайські, стверджує Володимир. Відрізнити фейк можна за неадекватно низькою ціною та вимогами передоплати. Реальні дівчата рідко виставляють справжні фотографії – зазвичай реальність виявляється гіршою за очікування.

36-річна Оксана (ім’я змінено) з десятирічним досвідом у сфері працювала через звичайні сайти знайомств, а не через спеціалізовані ресурси для ескорту. Вона обговорювала умови заздалегідь: мінімум 10 тисяч за добу плюс оплата дороги та житла.

Під обстрілами

Марина розповіла про виїзд на позиції під Святогірськом. Разом з подругою вони приїхали у ліс, де розташовувався бліндаж. Один військовий вибрав її супутницю, а другий попросив просто посидіти поруч.

“Він підійшов, обійняв, понюхав. Каже: після всіх цих окопів просто хочеться обійняти жінку, поговорити”, – згадує Марина.

Вони провели пів ночі у розмовах. Чоловік навіть запропонував одружитися. Жінка відмовила, але відчуття страху залишилося надовго:

“Думаю – я туди більше не піду. Мені не треба ні грошей, нічого. Сидиш як на голках”.

Питання безпеки під час повітряних тривог військові не вважають актуальним. Хто перебував на позиціях, той вважає Краматорськ відносно безпечним містом. Жодна сирена не зупинить оплачену годину.

Чого насправді шукають

Володимир виділяє три причини, чому військові користуються такими послугами:

• Перша – фізіологічна потреба. Молоді здорові чоловіки, віддалені від партнерок, потребують розрядки.
• Друга – зняття стресу. Після пережитого на позиціях напруження потрібна розрядка не лише фізична, а й емоційна.
• Третя – найважливіша – потреба у теплі та увазі. Навіть розуміючи, що все це гра, чоловіки шукають ілюзію турботи. На короткий час можна забути про війну, про невідомість завтрашнього дня, про постійну загрозу смерті.

“Виходиш з масажки вже усміхнений. Хтось гасить стрес алкоголем, комусь потрібно з жінкою розслабитись. Хочеться занурититися у вигадану реальність хоча б на годину”, – пояснює військовий.

Оксана підтверджує: більшість клієнтів шукають не тільки сексу.

“Вони шукають спокою. Шукають виговоритися. Люди, які бачили смерть, цінують кожну хвилину. Вони дадуть тобі все – гроші, увагу, тепло”.

Марина згадує випадки, коли чоловіки замовляли дівчину на всю ніч тільки для розмови:

“Просто посидь зі мною, вип’ємо, побалакаємо. Багато таких хлопців. І досі ми дружимо, вони дзвонять, передають гуманітарку”.

Темна сторона

Не всі історії закінчуються добре. Жінки розповідають про випадки жорстокого насильства.

Оксана згадує про колег, яких закривали у квартирах та ґвалтували групами по п’ять чоловіків з погрозами автоматом:

“Зараз тебе тут ніхто не знайде, нікому не пожалієшся, тобі ніхто не повірить”.

Марина розповіла про подругу, яку завезли до лісу, де через неї пройшло близько 15 осіб, після чого просто кинули на трасі. Жінка потрапила до лікарні з тяжкими травмами і отримала психічне розладження.

Іншу її знайому побив ременем військовий, який після акту назвав її “мерзотою” та “гадюкою, яку треба чавити”. Жінка довго відновлювалася і тепер боїться виходити на роботу.

Володимир визнає проблему:

“Серед чоловіків вистачає маніяків, збоченців, які тиснуть на дівчат. І вони вже ставляться з підозрою до всіх”.

Сам він згадує випадок, коли невдалий жарт налякав дівчину настільки, що вона відмовилася працювати і повернула гроші.

Про зради та відданість

Чи варто дружинам військових хвилюватися? Володимир вважає, що міцні пари тільки зміцніли під час війни. Натомість проблемні стосунки розпадаються.

“Чоловік, який прийняв рішення: так, я можу померти – для нього все інше дріб’язок. Він більше не терпітиме те, що його не влаштовує”, – пояснює він.

Більшість його побратимів не зраджують:

“Є жінка вдома, пів року не бачились – це табу. Чоловіки молодці і не зраджують”.

Для самотніх або тих, у кого стосунки зруйновані, інтим-послуги стають способом повернути віру в себе, особливо для поранених.

Марина попереджає чоловіків про ризики:

“Хлопці, обережніше, СНІД не спить, користуйтеся контрацептивами”.

Вона роздає безоплатні презервативи, які отримує від благодійних організацій. За її словами, серед працівниць індустрії у Краматорську багато ВІЛ-інфікованих жінок.

Коли з’являються почуття

Іноді платні стосунки переростають у справжні. Володимир знає побратима, який закохався у дівчину з “масажки”, але політика закладу не дозволяє передавати особисті контакти.

У нього самого був зворотний досвід – коли дівчина справді відчула емоції під час роботи:

“Вона торкається якось не так, занадто щиро. Неможливо аж так грати”.

Історія Оксани закінчилася романтично. Вона познайомилася зі своїм нинішнім нареченим через сайт знайомств. Спочатку це була звичайна робоча зустріч за 10 тисяч гривень у Харкові.

“Приїжджаю – шампанське, квіти. Пів ночі розмовляли. Він каже: після війни просто хотілося побути з дівчиною, виговоритися”, – згадує жінка.

Чоловік страждав від нічних кошмарів, кричав уві сні про обстріли. Але їхнє спілкування переросло у щось більше. Він почав писати щодня, дарував дорогі подарунки, зокрема запечатаний iPhone.

“У мене таке враження було, що я знала його все життя, наче виросли разом”, – каже Оксана.

Врешті він попросив її припинити роботу і стати його дружиною. Вона погодилася:

“Якщо я люблю людину, мені вже ніхто не потрібен. Не все в житті вирішують гроші”.

Світла пам’ять

Трагічною виявилася й історія іншого клієнта Оксани – Олександра з Харкова. Вона тричі приїжджала до нього. Останнього разу він розповів, що три доби не спав, перебуваючи під постійними обстрілами під Ізюмом. Заснув від виснаження, а жінка просто сиділа і дивилася на нього.

“Думаєш: не дай Бог, завтра він піде, і я його не побачу. І так воно і сталося”, – каже вона.

Перед загибеллю під Луганськом Олександр телефонував:

“Тут повітря пахне кров’ю. Собаки розривають тіла, я розумію по формі – наш хлопець. А зробити нічого не можу, бо якщо вистрілю, мене одразу пристрелять”.

Після його смерті брат знайшов номер Оксани у телефоні та зателефонував. Родина подумала, що вона була дівчиною Олександра. Жінка не змогла розповісти правду про їхні стосунки.

“Вони запрошують мене в гості. Кажуть: Саша з тобою найбільше спілкувався”, – розповідає Оксана.

Зараз вона ходить до церкви і ставить свічки за всіх військових, з якими колись зустрічалася.

“Мені попадалися справжні чоловіки, воїни з великої літери. Вони готові віддати все – за свою країну, за своїх людей. Вони залишилися у мене в пам’яті. Деякі ще на фотографіях”.