У Миколаєві «Build back better» перетворилося на плутанину: де можна будувати з нуля, а де ні?

В українському інформаційному полі словосполучення «Build back better» стало майже мантрою. Його повторюють прем’єр-міністр, донори, керівництво Миколаївської ОВА та мер Миколаєва. Усе виглядає масштабно й надихаюче: відбудувати краще, ніж було. Але в реальності цей принцип має суворі обмеження, які інколи входять у протиріччя навіть між собою.

У Миколаєві термін з’явився під час війни та активно використовується у презентаціях проєктів і публічних виступах посадовців. У міській владі «Build back better» пояснюють як прагнення не просто відновити об’єкти, а зробити їх сучаснішими, безпечнішими та функціональнішими. Про це говорить міський голова Олександр Сєнкевич. У коментарі він наголошує, що відбудова — це шанс змінити застарілу інфраструктуру:

“Якщо ми кажемо про відновлення та про те, яким чином буде відбуватися відновлення тих чи інших об’єктів за принципом ‘Build Back Better’. Використовуючи наслідки цієї війни, ми повинні зробити якісь висновки та побудувати не просто те саме в тих самих місцях, але зробити краще. Якщо дві школи зруйновані і вони поряд, але малі і старі — треба побудувати їх в одну велику та з’єднати їх транспортною розв’язкою, щоб діти могли дійти звідти та отримати знання в сучасному навчальному просторі та за новими програмами”.

Однак у випадку з ліцеєм №51, який зруйнований російським ударом, «Build back better» отримав інше трактування — нове будівництво. Замість відновлення заклад вирішили повністю знести та звести новий об’єкт.

Керівник Управління капітального будівництва міськради Олексій Савчук тоді заявив про підхід, у якому реконструкція дорівнює новому старту:

“Наше завдання — не просто відбудувати таким, який він був. Це простий шлях, але він не сучасний. Ми будемо йти шляхом ‘Build back better’. Тобто відбудувати краще, ніж було. Це буде дуже сучасний проєкт, який передбачає будівництво комплексу будівель”.

Проте на рівні Міністерства розвитку громад та Світового банку почали виникати сумніви: чи можна будувати новий під’їзд або новий корпус «з нуля», адже це може суперечити міжнародній концепції BBB. Про це під час брифінгу повідомив заступник директора департаменту ЖКГ міськради Ігор Набатов.

Чиновник пояснив розбіжності у підходах:
“По паспорту 4 під’їзди, зараз їх 3. Тобто ми повинні відновити 4-й під’їзд. На жаль, там є реально суперечності. І вони настільки суттєві, що ми поки пропустили цю закупівлю, вирішили її залишити на останнє, для того, щоб вони все ж таки визначилися там в себе. Навіть питання не в Міністерстві, а у Світовому банку, тому що нормативні визначення відбудови в законодавстві України й на рівні Світового банку можуть по-різному трактуватися”.

Інша ситуація виникла із багатоквартирним будинком на вул. Адміральська, 32. Ракета зруйнувала один із під’їздів до фундаменту. Проєкт відбудови вже був розроблений, а сам будинок включено до програми HOPE, що фінансується Світовим банком. Але тепер є ризик, що цей будинок узагалі можуть виключити з проєкту.

Про це також сказав Ігор Набатов:
“На жаль, може навіть бути ситуація, що цей будинок взагалі випаде. Всі документи, технічні звіти, акти комісійного обстеження попередньо направлялися до міністерства, і вони їх бачили, і питань в той момент не було. Зараз чомусь вони почали виникати”.

У цьому випадку міжнародні партнери схиляються до іншої трактовки: покращення існуючого, але не будівництво абсолютно нового об’єкта.