"Обіцяв стояти до кінця": у Миколаєві попрощалися з морпіхом і отаманом Корабельного району Сергієм Параскуном

У Миколаєві провели в останню путь мешканця Корабельного району, отамана козацької громади та військовослужбовця 36-ї окремої бригади морської піхоти Сергія Параскуна. Після оборони Маріуполя його вважали полоненим і чекали вдома майже три з половиною роки. Лише збіг ДНК і свідчення командира, який вийшов з російського полону, підтвердили: козак, що обіцяв “стояти до кінця”, загинув, – повідомляє Суспільне

Дружина загиблого морпіха, мешканка Корабельного району Антоніна Параскун, досі не знає точної дати смерті чоловіка. Востаннє вони говорили телефоном 24 березня 2022 року, коли Сергій ще тримав оборону Маріуполя, а 2 квітня 2022 року він дістав тяжке поранення.

Про той день вона згадує, що надія трималася до останнього — вірили, що чоловік у полоні й обов’язково повернеться.

“Там не тіло, а залишки — у труні лежать фрагменти”.

Попри важке поранення у квітні 2022 року, родина продовжувала чекати на звістку з полону. Був офіційний сигнал, що Сергій Параскун перебуває серед військовополонених, тож вдома берегли речі, готувалися до зустрічі й жили очікуванням.

Про те, що дива не сталося, Антоніна говорить уже крізь біль, але спокійно.

“Поранення було серйозне. Але ми надіялися, у нас було сповіщення, що він у полоні. Ми його чекали всі ці роки. Але відбувся збіг ДНК, і вийшов з полону його командир, який повідомив нам, що, на жаль, Сергій не вижив”.

За словами дружини, обіцянку, яку Сергій дав родині перед тим, як піти на війну, він виконав до кінця.

“Він нам пообіцяв стояти до кінця — обіцянку свою стримав”.

У липні 2025 року з російського полону повернувся військовослужбовець Сергій Петрик, який разом із Сергієм Параскуном обороняв Маріуполь. Саме він став одним із тих, хто підтвердив: отаман-козак загинув на позиції, не здавшись ворогу.

Побратим згадує, яким був Сергій у бою й у побуті.

“Добрий, веселий. Такий він був — козак, як то кажуть. Я нічого поганого сказати не можу: підтримував мене, бо у нього досвіду більше було”.

В останню путь Сергія Параскуна проводжали рідні, побратими, козаки й активісти Корабельного району. Панахиду у Кафедральному соборі Касперівської ікони Божої Матері відслужив священник отець Андрій.

Священник звернувся до родини й побратимів із словами підтримки та подяки.

“Ще раз висловлюю щире співчуття батькам — дякую, що виховали гідного сина нашої Батьківщини, дружині, всій родині, побратимам-воїнам – усім, хто знали воїна Сергія”.

Після служби труну з останками воїна пронесли живим коридором з прапорів і побратимів. Поховали Сергія Параскуна на Алеї Слави у мікрорайоні Матвіївка у Миколаєві.

Козак з Корабельного району: отаман, який виводив людей на вулиці й брав відповідальність

Ще до повномасштабної війни Сергій Параскун був відомим мешканцем Корабельного району Миколаєва. Він очолював козацьку спільноту — “Територіальну козацьку громаду Корабельного району м. Миколаєва” та стояв біля витоків ширшої “Територіальної козацької громади міста Миколаєва”

Разом з однодумцями-активістами він організовував у Корабельному районі козацькі свята для дітей та молоді. Зокрема, спортивно-культурний захід до Дня українського козацтва й Покрови на території міського палацу культури “Корабельний”, де діти брали участь у козацьких розвагах, конкурсах та патріотичних виступах. Ініціаторами були громадські організації “Територіальна козацька громада Корабельного району м. Миколаєва” та “Родинне дерево Миколаєва”, які очолювали Сергій та Антоніна Параскун.

Козацька громада під його керівництвом не обмежувалася святами. Один з напрямків роботи — патрулювання вулиць Корабельного району та допомога людям у кризових ситуаціях через громадське формування з охорони правопорядку “СПАС”. З 2014 року Сергій Параскун очолював це формування, разом з бійцями виїжджав на виклики, зупиняв домашніх дебоширів, допомагав жінкам і дітям, працював спільно з поліцією, коли у районі загострювалися конфліктні ситуації.

Сам Сергій був не лише отаманом і начальником штабу “СПАСу”, а й активним організатором козацьких змагань для школярів Корабельного району. Під час дитячих козацьких ігор він звертав увагу дітей на слова гімну “що ми, браття, козацького роду” і повторював, що кожен має пам’ятати свої корені та виростати захисником своєї родини й України.

Воїн АТО, підприємець і “Майданчик мрій” для дітей

Російсько-українська війна для Сергія Параскуна почалася задовго до 2022 року. Він мав статус учасника АТО, а пізніше очолив філію громадської організації “Асоціація учасників та інвалідів АТО” у Корабельному районі Миколаєва, де займався захистом прав ветеранів і підтримкою родин військових.

Як ветеран АТО, Сергій у 2018 році став переможцем обласного конкурсу на відкриття власної справи для учасників антитерористичної операції. Разом із дружиною Антоніною вони запустили сімейний проєкт “Магазин щастя” в Корабельному районі — простір, де діти й батьки могли разом проводити час, брати участь у майстер-класах та ігрових заходах. Позитивний досвід цього проєкту надихнув родину створити ще один — Центр сімейного відпочинку “Майданчик мрій”, де продовжували працювати з дітьми й сім’ями, вчити малечу довірі, взаємоповазі та любові до свого міста.

Паралельно Сергій Параскун залишався публічним активістом Корабельного району: виступав за безпеку на виборах, підтримував прозорість роботи дільниць, публічно дякував мешканцям району, які допомагали постраждалим членам громадського формування “СПАС” після нападів під час виборчого процесу.

“Це велика втрата для всієї громади Миколаєва”

Про людські якості Сергія Параскуна говорить керівник громадської організації “Асоціація учасників та інвалідів АТО” Роман Бойко. Він згадує не тільки про козацькі заходи й патрулі, а й про здатність Сергія чути людей та брати на себе відповідальність у складних ситуаціях.

У розмові з журналістами він підкреслює, що для козацького лідера важливо вміти не тільки говорити, а й слухати — і саме таким був отаман з Корабельного району.

“Сергій був чесною і порядною людиною, на котру завжди можна було покластися. Коли потрібна була допомога, він ніколи не відмовляв. Це дуже велика втрата, як для мене особисто, так і для громади Миколаєва, бо він багато зробив і багато ще міг зробити”.

Для Корабельного району Сергій Параскун залишиться не лише воїном 36-ї бригади морської піхоти, а й отаманом, який виводив людей на свята і патрулі, створював “Майданчик мрій” для дітей і до останнього стояв за Україну — так, як обіцяв.